Зарубіжний досвід формування комунікативної компетентності студентівіноземців у університетах будівництва та архітектури

Анотація

У статті розкривається зарубіжний досвід формування комунікативної компетентності студентів-іноземців у університетах будівництва та архітектури. Науковці акцентують на важливості класифікації комунікативних умінь згідно з такими групами, як-от усне, письмове, міжособистісне та візуальне спілкування. До усної комунікації були віднесені такі важливі вміння, як-от підготовка й проведення усної презентації, зустрічі, участь в телефонній розмові, брифінгу, обговорення тощо; до письмового спілкування включають вміння створювати електронні листи, звіти, пам’ятки. Натомість до системи вмінь візуальної комунікації доцільно, на думку науковців, відносити такі з них, як-от сприймати інформацію з брошур та реклами, технічних креслень, ілюстрацій, фото, малюнків, діаграм, таблиць, каталогів, презентацій. Поряд з цим до вмінь міжособистісного спілкування має сенс, з позиції дослідників, відносити участь у командній діяльності, розв’язання конфліктних ситуацій, передачі невербальних сигналів, реалізації Я-концепції та управління власним емоційним станом. Провідними методами формування комунікативної компетентності студентів-іноземців є проведення мозкового штурму, міні-інтерв’ю, обговорення сценаріїв вживання граматичних форм та лексичних одиниць, аналіз різних стилів спілкування, характеристика мови тіла. До того ж використання презентацій дозволяє асимілювати правильний наголос, інтонації, ритм речення, базові ідіоми, терміни. Є педагогічно доцільним й системно проводити ознайомлення студентів з основними компонентами планування, оцінювання та звітності їхньої навчальної діяльності. Аналіз зарубіжного досвіду формування комунікативної компетентності майбутніх студентів-іноземців у університетах будівництва та архітектури дозволяє сформулювати рекомендації задля підвищення ефективності їхньої підготовки у вітчизняній системі вищої технічної освіти, наприклад, враховувати особливості усної, письмової, міжособистісної, візуальної комунікації; створювати атмосферу занурення в англійську мову; розробляти гнучкі навчальні плани; брати до уваги специфіку професійних ситуацій спілкування; збільшення питомої ваги інтерактивних методів навчання; активне використання інформаційно-комунікаційних технологій.