Дипломатична складова професійної підготовки майбутнього фахівця як педагогічна проблема

Анотація

Порушено один із аспектів проблеми вдосконалення професійної компетентності майбутнього фахівця, який набуває професію типу «людина–людина»; йдеться про здатність до дипломатії. В результаті проведеного педагогічного дискурсу підтверджено, з одного боку, виключну вагу опанування студентством іноземної мови  чинника особистісно-професійного успішності завдяки умілості втілити у різноаспектній діяльності свій мовний намір та творче використання іноземних інформаційних ресурсів; з іншого боку  сформованість досить розгалуженого фонду наукових досліджень, присвячених вивченню історичних аспектів проблематики дипломатичності як особистісно-професійної якості фахівця. Педагогічна україністика доводить правомірність осмислити здатність до дипломатії в якості ключової компетентності фахівців саме освітньої сфери, важливість формувати здатність майбутніх педагогів, зокрема, до соціальної дипломатії вже на етапі їхньої університетської підготовки. У цьому плані встановлено конструктивність системно-контекстного наукового підходу. а також самоцінність спрямованості освітнього процесу на розв’язання двоєдиного завдання: забезпечення позитивної динаміки розвитку у студентів мотивації, пов’язаної із успішною самореалізації в професії; актуалізація потреби здобувачів вищої освіти в опануванні способів саморегуляції у такій унікальній професійній діяльності, якою є педагогічна. Враховано результати наукових розвідок дослідників проблематики професійної підготовки фахівців-міжнародників, для яких дипломатичність є наскрізною властивістю та слугує основою успішності в професії. Трансформація деяких аспектів такої підготовки фахівця у контекст своєрідності професійної підготовки майбутніх спеціалістів, зокрема, освітньої сфери, дозволила стверджувати про засадничу роль у цьому плані педагогіки толерантності та пріоритетів освітньої діяльності у полікультурному соціумі. На прикладі домінуючого значення соціального проєктування в умовах трансграничного розташування закладу вищої освіти доведено загострення проблематики здатності майбутнього фахівця освітньої сфери до дипломатії, важливість краєзнавчих знань студентів та їх умотивованої участі у регіональних та міжнародних проєктах.