Історична освіта в Білгород-Дністровському учительському інституті в контексті радянської політики пам’яті другої половини 1940-х рр.

Анотація

Мета дослідження полягає у висвітленні особливостей підготовки вчителів історії в Білгород-Дністровському учительському інституті в післявоєнні роки, визначенні методів і наслідків ідеологізації змісту вищої історичної освіти як одного з інструментів поширення офіційної історичної пам’яті, аналізі впливу ідеологічних кампаній на навчальну, наукову та виховну діяльність викладачів кафедри історії. Робота ґрунтується на застосуванні історико-системного, історико-генетичного та історико-типологічного методів, які дали змогу розкрити розвиток історичної освіти в інституті в контексті тогочасних ідеологічних кампаній у СРСР, відомих під назвою «ждановщина», визначити проблеми, що впливали на організацію навчально-виховного процесу, класифікувати групи студентів, які навчалися на історичному факультеті. Наукова новизна полягає в тому, що на основі архівних документів Комунальної установи «Ізмаїльський архів» уперше здійснюється аналіз навчальної, наукової та виховної роботи на історичному факультеті Білгород-Дністровського учительського інституту в умовах радянізації краю в післявоєнні роки. Автор дійшов висновку, що підготовка вчителів історії в інституті мала низку проблем матеріального, навчально-методичного та кадрового характеру, проте найбільш суттєвим чинником, що негативно впливав на процес навчання, була ідеологізація, яка перетворювала його на інструмент поширення офіційної історичної пам’яті та марксистсько-ленінської ідеології. Посилення ідеологічного тиску на історичну освіту ще більше поставило викладачів і студентів у залежність від радянського історичного дискурсу. Були запроваджені додаткові засоби контролю над освітнім процесом, які вимагали від викладачів суворого дотримання визначеної комуністичною партією версії історичного розвитку.