Краєзнавчий матеріал на уроках з історії України в українському Придунав’ї: виклики сьогодення

Анотація

У статті зроблено спробу з’ясувати роль краєзнавчої роботи у сучасному освітньому процесі в навчальних закладах Українського Придунав’я – регіону, який протягом багатьох століть перебував у складі інших держав, страждав від політики навмисного відриву від історичних традицій, культури і мови. Розглянуто актуальність теми, визначено що дослідженням обраної тематики займалось чимало дослідників.  В контексті сьогоднішніх подій, проведено аналіз поняття «краєзнавство», розглянуто необхідність вивчення та дослідження історії Батьківщини, її духовної та матеріальної  культури. Охарактеризовані правила проведення краєзнавчої роботи з учням в різних класах. Встановлено, що на уроках з історії необхідно показувати взаємозв’язок місцевого та загальноісторичного матеріалу. При цьому, підкреслюємо необхідність,  описувати краєзнавчий матеріал всебічно, звертаючи увагу на періодизацію історичних події (хронологічну послідовність) та дотримання тематичного принципу відбору місцевого матеріалу, відповідно до шкільної програми. Висвітлено деякі аспекти, які можна взяти за основу під час відбору навчального змісту краєзнавства. Виявлено різні форми краєзнавчої роботи, а саме: поєднання основного й місцевого матеріалів на уроках; проведення учнівських конференцій; організація  ігрових форм навчання (квести, історичні турніри, брейн-ринги тощо); діяльності гуртків краєзнавчого напряму. Доведено, що краєзнавча робота сприяє формуванню в учнів любові та поваги до свого рідного краю, стимулює їх участь в суспільно корисній діяльності. Зазначено, що краєзнавство відіграє важливу роль в процесі національно-патріотичного виховання, сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави. Доведено, що використовуючи краєзнавчі матеріали в освітньому процесі можна вирішити кілька завдань: розвиток національної самосвідомості й гідності; пізнання учнями  історії своєї місцевості; дбайливе ставлення до Батьківщини, рідної мови, культури; виховання шанобливого ставлення до старших поколінь; вироблення вміння приймати участь в різних заходах вести дискусії, поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також з’ясовувати можливості для подальшого застосування результатів праці.