Роль Ахеменідів та Гідарнідів в походженні терміна «вірменські Аршакіди» у середньовічних вірменських джерелах

Анотація

Вірменські літописні джерела раннього середньовіччя, при описі історії Вірменіі з найдавніших часів до падіння династіі вірменських Аршакідів у 428 році н.е., згадують лише про дві царські вірменскі династіі – Гайкідів та Аршакідів (напр. Мовсес Хоренаці, Мхітар Айріванкський). Перша династія бере свій початок від Гайка – легендарного родоначальника вірмен та великого патріарха вірменського народу (Мовсес Хоренаці, I, 10-12), та закінчується на Ваге, який повстає проти Олександра Македонського та помирає від його рук (Мовсес Хоренаці, I, 31). Інших правителів, які управляли Великою Вірменією, від смерті Ваге (не пізніше 331 року до н.е.) і до 428 року н.е., вірменські літописці називають Вірменськими Аршакідами. Між тим, в дослідницькій літературі, яка написана безумовно на основі куди більшої кількості відомих джерел (греко-римських, піздньовавілонських клинописних, давньогрузинських, сирійских, візантійських, нумізматичних, епіграфічних), пост урартський період історії Великої Вірменії прийнято поділяти за правлінням в ній набагато більшої кількості династій. За 760 років (між 331 роком до н.е. та 428 роком н.е.), Велика Вірменія, неодноразово втрачала і відновлювала свою незалежність, тому не дивно, що на чолі держави були як місцеві правителі, так і представники царських династій сусідніх з Великою Вірменією держав – Ахеменіди, Гідарніди, Селевкіди, парфянські Аршакіди, деякі ставленики Риму в лиці представників правлячих домів Мідії Атропатени, Полемонідського Понту, Іверії.  Між тим, давньо-вірменські літописці, які без сумніву, як ніхто інший, краще за всіх були повинні розбиратися у власній історії, без пояснень, поєднали майже всіх відомих їм правителів між 331 роком до н.е. та 428 роком н.е. в один спільний термін Вірменські Аршікіди (наприклад Мхітар Айріванкський, 2010:34-35). До представників цієї династії увійшли ті сатрапи, стратеги та царі, яких сьогоднішня наука умовно поділяє на Єрвандідів (Оронтідів), Арташесідів та парфянських Аршакідів, та на відміну від вірменських літописців, не виокремлює їх в окрему династію. Відповідно виникає логічне запитання, чому вірменські літописці, поєднували цих здавалося б представників різних династій в одне спільне ціле? Правильної відповіді на це питання, допоки не надав ніхто.