Технологія індивідуального оздоровлення юнаків 15-17 років засобами атлетичної гімнастики

Анотація

У роботі охарактеризовано особливості фізичного розвитку та фізичної підготовленості юнаків 15-17 років. Проаналізовано інтерес молоді до атлетичної та силової гімнастики, вивчено питання, пов’язані з їх застосуванням у позакласній роботі з школярами, враховуючи їх індивідуальні морфологічні характеристики, а також функціональні і психологічні особливості. Широка варіативність показників фізичного розвитку в юнацькому періоді підкреслює неможливість стандартно-нормативного підходу до процесу фізичного виховання в цьому віці і вказує на необхідність конституційного, а при необхідності – індивідуального підходу до юнаків. Дослідження рівня фізичної підготовленості школярів 15-17 років здійснювалося в рамках проведення моніторингу фізичної підготовленості дітей і учнівської молоді, що проводиться з метою створення особово-орієнтованої системи фізичної підготовки і оздоровлення учнів. В якості основних методичних принципів, закладених в основу педагогічного експерименту, що проводився нами, з наступною реалізацією в навчально-тренувальному процесі були використані рекомендації провідних учених-фахівців з фізичного виховання і спортивного тренування. Визначено взаємозв’язок рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості хлопців 15-17 років, що навчаються в загальноосвітній школі. Розроблено та експериментально перевірено методику фізичної підготовки хлопців 15-17 років засобами атлетичної гімнастики, спрямовану на корекцію дисгармонійного фізичного розвитку. Досліджено динаміку показників фізичного розвитку і фізичної підготовленості хлопців 15-17 років під впливом занять атлетичною гімнастикою. Для корекції дисгармонійної фізичного розвитку і розвитку силових якостей підтверджено доцільність використання методу колового тренування. Використання розроблених комплексів атлетичної гімнастики дозволяє здійснювати диференційований підхід при плануванні навчального процесу, дозуванні фізичних навантажень, підвищувати моторну щільність занять та інтенсивність тренувань з урахуванням індивідуальних морфологічних особливостей і рівня фізичної підготовленості учнів. В результаті тренувального впливу за запропонованою методикою спостерігалася позитивна динаміка тотальних розмірів тіла юнаків 15-17 років, проте, характер приросту морфологічних показників у юнаків контрольних і експериментальних груп був різним. Збільшення маси тіла у юнаків контрольних груп було обумовлене наростанням жирової маси і поздовжніх розмірів тіла, в учасників експериментальних груп – передусім, приростом м’язової маси. Отримані результати дослідження можуть використовуватися тренерами-викладачами, вчителями та педагогами для оптимізація навчального-тренувального та навчального процесу юнаків.