Труднощі відбудови сільського господарства українського Придунав’я (1944-1947 рр.)

Анотація

У перші повоєнні роки процес відбудови був пов’язаний з надзвичайними
труднощами, зумовленими великими масштабами руйнувань, матеріальними та
людськими втратами, наслідками голоду 1946–1947 рр., брак сільгоспмашин,
кваліфікованих працівників, недостатнє державне фінансування сільського господарства
тощо. Господарство колгоспів, радгоспів та МТС було зруйноване й пограбоване. Автор
прагне розкрити труднощі відновлення сільськогосподарського потенціалу в умовах
командно-адміністративної системи, трудові зусилля населення у відродженні аграрного
сектору українського Придунав’я.
У статті розглядається ситуація, в якій опинилася Ізмаїльська область після
завершення Другої світової війни, проаналізовано політику держави щодо відбудови
сільського господарства в краї у перші повоєнні роки. Комплексно досліджується
розвиток сіл Ізмаїльської області УРСР у 1944-1947 рр. Господарська ініціатива та
трудова дисципліна селян не підкріплювалися матеріальною зацікавленістю, навпаки –
управління сільським господарством було надмірно централізоване. Відновлення
довоєнних посівних площ та обсяги збору хліба в області, який надходив від колгоспів,
колгоспників та одноосібників до кінця 1947 р. не було досягнуто, а сільське господарство
продовжувало перебувати в стані гострої кризи. Висвітлюється також процес
відновлення економічної, соціокультурної та освітньої галузей Ізмаїльської області.
Дослідження проблем повоєнної відбудови та розвитку аграрного сектору є
актуальним з огляду на те, що відродження села виступає одним із пріоритетних
завдань влади на сучасному етапі державного будівництва України.