Участь дворянства Бессарабської губернії в розвитку повітових земських кас дрібного кредиту (початок XX ст.)

Анотація

В даній статті зроблена спроба узагальнення та систематизації за участі дворянства у засновництві та діяльності повітових кас дрібного кредиту Бессарабської губернії.. Охарактеризовано, процеси поширення даних установ в регііоні, які були запущені завдяки участі дворянства та урядовій допомозі. Значна частина роботи присвячена питанню значення земських кас для дрібної кредитної системи Бессарабії в цілому. Автор доводить, що за ідеєю повітових керівників дані установи мали не лише мати першість, але й координувати і контролювати роботу інших установ цього фінансового сектору. Дослідник звертає увагу й на те, що земські каси, створення яких мало сприяти малому бізнесу були звільнені від багатьох податків, що на думку автора, значно сприяло роботі установ. Повітові каси могли цілковито зосереджуватися на кредитній діяльності. Окремо розглянуто те, що каси були складовою повітової адміністрації, що означало значну переважаючу частку дворянства у штатному персоналі кас. Доведено, що працівники офіційної щомісячної зарплати не отримували, але це було компенсовано перманентними преміями і частими винагородами працівникам кас. Крім того, працівники кас могли на вигідних умовах розміщувати свої вклади і брати кредити. Ще одним аспектом стало те, що дворяни могли вирішувати значну частину повітових справ за рахунок фінансових активів каси. В статті приведено ряд прикладів., коли представники різних повітових управ брали колосальні кредити на вирішення багатьох питань, а самі борги не повертали, при цьому продовжували вимагати позики для справ повіту. Одним з таких стали кредити від каси на переорієнтацію міського транспорту (з трамваїв на кінній тязі налаштовувалися електричні трамваї у Кишиневі). Навіть у кризові роки війни та передреволюційного стану каси подовжували свою роботу, адже користувалися неабиякою популярністю та авторитетом серед дрібних сільських та міських власників. Біль того, каси продовжували видавати позики на усілякі незаплановані витрати управ.В статті подано матеріал по підготовку кадрів для роботи у дрібних кредитних установах. Автор зазначив, що саме каси опікувалися потребами у підготовці професійних службовців для сільських позичково-ощадних та кредитних товариств. Для ефективного навчання правління каси запрошувало найкращих майстрів кредитно-фінансового сектору, які проводили ретельно сплановані курси. На заняттях селяни та містяни могли ознайомитися з діючою нормотворчою базою, підтягнути свої обчислювальні навики, знання з багатьох областей фінансів і банківської справи. Автором наголошено, що наявна джерельна база та історіографічні матеріали дозволяють стверджувати про позитивний вплив таких кас, бо вони не лише могли надавати позики і вигідно розміщувати вклади, але й допомагали населенню самостійно організуватися та інтегруватися в систему дрібного кредиту. Дієвим та підприємливим особам каси сприяли в розвитку своєї фінансової або комерційної справи.