Формування здатності студентів до усної комунікації іноземною мовою: ресурсність емпауермент-педагогіки

Анотація

У статті розглянуті питання навчання іноземної мови студентів в умовах сучасної компетентнісної парадигми. Визначено принципи іншомовної підготовки студентів закладів вищої освіти. Основну увагу в роботі акцентовано на таких видах іншомовної мовленнєвої діяльності, як говоріння та аудіювання. Проаналізовано інтерактивні методи навчання іноземної мови, що сприяють оптимізації освітнього процесу навчання усної іншомовної комунікації. У статті також розглянуті основні типи роботи на заняттях з іноземної мови у закладах вищої освіти, покликані сформувати у студентів усні комунікативні здібності для подальшої самореалізації та міжнародної взаємодії. Окремі фрагменти статті присвячені усному діалогічному та монологічному мовленню, яке стає основною формою існування сучасної мови. Усне мовлення розвивається за певними законами, і їх аналіз, який зроблений автором статті, дозволяє говорити про те, що закономірності розвитку усного мовлення як особливої форми мови виробляють в свідомості її носіїв певне розуміння того, які її комунікативні якості. Уточнені поняття усного діалогічного та монологічного мовлення. Аналізуються форми навчання іноземної комунікації в залежності від видів та типів комунікації. Пропонуються сучасні актуальні вправи, спрямовані на формування комунікативної компетенції. Встановлюються ризики та обмеження, з якими може зіткнутися викладач при навчанні усній іноземній комунікації. Пропонуються способи подолання таких ризиків під час планування та організації навчальної діяльності. Визначаються ефективні шляхи навчання усної комунікації іноземною мовою студентів під час організації занять у закладах вищої освіти.