Традиції середньовічної релігійної драми в прозі Джона Беньяна

Анотація

Стаття присвячена розгляду феномену театралізації мистецтва тексту епохи
бароко, який не є драматичним, на основі творчості Дж. Беньяна. Відоб ражено як
естетичні та філософські погляди англійського письменника у контексті духовного пошуку в
англійській літературі XVII століття, так і методологічні аспекти інтермедіального
вивчення. Драматичні елементи творів Дж. Беньяна відносяться до створення філософських
та релігійних поглядів за допомогою філософських ідей та образів. Автор розглядає
категорію театральності як наявність у художній літературі характерних рис
драматичних жанрів: простір часу; розгортання дії; сценічні персонажі; дієві компоненти в
тексті; елементи нісенітності, багатство знаків та вражень. Доводиться, що художній
доробок Дж. Беньяна сягає корінням літургійної середньовічної драми -мораліте.
Традиційний для середньовічної поетики концепт неба розкривається у понятті Небесного
граду, в якому живуть праведники, що змогли уникнути спокус цього світу. Уявлення
англійського проповідника про спасіння обмежені середньовічною тезою про гріховність
плоті і зводяться до картини реалізації земних радощів на неземному, безплотному рівні.
Встановлення драматичних елементів у творах Дж. Беньяна, які за своєю жанровою
ознакою не є драматичними як такі, дозволяє вибудувати властиву загальноєвропейському
простору складові парадигми барокового художнього мислення: героями стають
філософські ідеї та образи, асоціативно-смислова гра з якими є не тільки специфічною
рисою індивідуального художнього методу митців, але й дозволяє встановити моделі
філософсько-релігійної картини світу в рамках театралізованої художньої думки.
Характерними особливостями цих моделей є ігрова трансформація часопросторових
пластів дійсності, їх взаємопроникнення, уявлення про ілюзорні форми буття, яке
асоціюється з постановним, театральним простором.