Стимулювання просоціальної активності особистості засобами соціокультурної анімації
Анотація
У статті висвітлено питання стимулювання просоціальної активності як
важливої складової подальшого розвитку особистості, бази для реалізації творчого
потенціалу людини та її повноцінної соціалізації. Саморозвиток особистості
здійснюється завдяки розкриттю і реалізації її внутрішніх сил у процесі спів діяльності,
співтворчості з іншими людьми. В умовах зниження загального рівня соціальної
активності молоді актуалізується проблема впровадження м’яких, не директивних
способів розвитку зазначеної якості, з-поміж яких особлива увага приділяється саме
стимулюванню просоціальної активності. Стимулювання тісно пов’язане із мотивацією
до діяльності особистості, а розвиток внутрішніх мотивів відбувається шляхом
переходу зовнішніх мотивів у внутрішні. Саме тому важливо насамперед активно
розвивати соціально значущі мотиви – обов’язку, відповідальності, взаємодопомоги.
Обґрунтовується запит на впровадження інноваційних ресурсів задля підвищення
соціальної активності підростаючого покоління, проте не просто активності у
суспільстві, а такої, яка має соціально схвальну та соціально-корисну спрямованість. У
зв’язку з цим соціокультурна анімація виступає потужним ресурсом розвитку і
стимулювання просоціальної активності особистості. Соціокультурна анімація
визначається як діяльність, що спрямована на розвиток і зміни соціального спілкування
людей, суспільних структур і вдосконалення умов для дій окремих індивідів та соціальних
груп. З іншого ж боку, анімація є способом здійснення соціально-культурної роботи в
різних сферах суспільної діяльності. Анімація сьогодні стає засобом соціального
трансформування, оскільки особлива увага приділяється саме творчому розвитку
особистості у суспільстві і водночас вдосконалення соціуму шляхом перетворюючої
діяльності самої людини. У процесі стимулювання особистості до просоціальної
активності важлива роль належить фахівцю – соціальному педагогу, який, виконуючи
функції соціокультурного аніматора, стимулює, «надихає» особистість на
саморозкриття, саморозвиток і самодопомогу через активну просоціальну
перетворюючу діяльність, а провідним завданням фахівця-аніматора є не тільки
допомагати адаптуватися людині до соціокультурного середовища, але й залучити
особистість до творчого самовираження, забезпечити умови для вільного розвитку
особистості. Перспективи подальших наукових досліджень убачаються у вивченні
своєрідності соціокультурної і педагогічної анімаційної діяльності фахівців у дитячому
полікультурному середовищі.
