Світосприйняття дитини як базисна компонента феномену «світогляд»

Анотація

У статті розкрито аспекти сутнісної характеристики світосприйняття дітей як базисної компоненти феномену «світогляд» через визначення означеного поняття та його аналіз. Встановлено, що питання становлення основ світосприйняття у дітей 5-8 років в умовах сучасного освітнього середовища має велике значення для педагогіки, метою якої є формування і розвиток у вихованців не лише конкретних знань, а й загального розуміння світу – природи, суспільства і самої людини, що живе в цьому світі. Зважаючи на системні зміни у структурі і змісті Нової української школи, пошук нових підходів до структурування знань як засобу цілісного розуміння та пізнання навколишнього світу, посилюється необхідність ґрунтовного аналізу поняття «світосприйняття» як ключової компоненти, складника рівневої структури феномену «світогляд: емоційно-чуттєвої (світовідчуття), усвідомлено-чуттєвої (світосприйняття), свідомої (світорозуміння), самосвідомої (світогляд як такий). Звернено увагу на те, що світогляд є полідисциплінарним феноменом – об’єктом дослідження вчених різних наук (філософії, психології, педагогіки та інших). У площині позицій філософії поняття «світогляд» розглядається як система низки компонентів, «елементів» свідомості
людини (уявлень, знань, поглядів, переконань, сприйняття, ставлення тощо), що ретранслюють духовно-практичне утворення і розкривають, яке місце займає людина в світі, як вона ставиться до світу і до самої себе. З позицій психології, світогляд – це система узагальнених поглядів на природу і суспільство, на місце людини в ньому, на ставлення людей до навколишньої дійсності і себе, а також зумовлені цими поглядами їхні переконання, ідеали і принципи пізнання. У педагогіці термін «світогляд» пояснено як форму самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює та оцінює навколишню дійсність як світ власного буття й діяльності, визначає та сприймає своє місце та місію. Світогляд складають узагальнені уявлення про світ і саму людину, про перебіг подій у світі, про сенс існування, а також система переконань, принципів та ідеалів. Зазначено, що основи світогляду закладаються практично з моменту народження людини, а засвоєні нею моральні норми, ідеали, принципи, правила поведінки зводяться у цілісну систему, яка дає їй змогу не лише зрозуміти навколишній світ, а й відшукати своє місце в ньому, сформувати своє ставлення до нього та зміст свого життя. З’ясовано, що у дітей, зокрема 5-8 років, ще не сформовані фундаментальні основи світогляду, тому метою виховання особистості є формування основ його структурних компонентів, передусім, світосприйняття – інтегративної за своєю суттю педагогічної категорії як засобу опису й осмислення особистісних, соціальних, культурно-історичних і власне світніх феноменів; багаторівневої структури, що відображає індивідуальне і соціально-типологічне ставлення до зовнішнього і внутрішнього світу людини у варіативності форм і способів його прояву. Окреслено характерологічні риси дитячого світосприйняття. Узагальнено, що світосприйняття дитини формується на основі цілісної картини світу, яке згодом стане підгрунтям для дитячого світобачення як відображення внутрішнього погляду дитини на світ у його цілісності, різноманітності.