Пізнавальна самостійність дитини старшого дошкільного віку як актуальна психолого-педагогічна проблема

Анотація

У статті проаналізовано та окреслено деякі підходи про трактування поняття «пізнавальна самостійність». Досліджено теоретичні засади проблеми пізнавальної самостійності дітей перед шкільного віку. Проаналізовано наукові підходи до розкриття сутності понять «пізнавальна самостійність» та «пізнавальна активність», уточнено їх визначення. Обґрунтовано значення пізнавальної самостійності, як психолого педагогічної проблеми. Автором доведено, що пізнавальна самостійність є невід’ємною частиною підготовки майбутнього школяра. Більша частина дослідження присвячено аналізу літературних джерел, який доводить, що «пізнавальна самостійність» та «пізнавальна активність» є тотожними. Також проблема виховання самостійності, не лише розкриває сутність, а й взаємозв’язок самостійності з активністю, що формуються та проявляються в діяльності, а також враховує вплив мотиваційного компонента на характер діяльності дітей. Доведено, що пізнавальна самостійність дошкільника є наслідком правильно організованої пізнавальної діяльності, в якому діти цілеспрямовано
долучаються до діяльності без потреби діяти в залежності від вихователя. Як і активність, самостійність реалізується в діяльності і завдяки практиці стає звичною формою поведінки. Самостійна пізнавальна діяльність, представляє здатність особистості, вчитися самостійно, з метою вирішення нової пізнавальної задачі, за умови опановування особистістю засобами самостійної організації та здійснення пізнавальної
діяльності на фоні позитивного відношення до пізнання. Перспективи подальших наукових пошуків може бути пов`язана з вивченням засобів позитивної мотивації базових дій дитини у провідному виді діяльності.