Культурологічний підхід у формуванні світогляду майбутніх фахівців філологічних спеціальностей у процесі професійної підготовки
Анотація
У статті досліджується застосування культурологічного підходу в практиці сучасної вищої освіти. Культурологія освіти визначає підходи, в яких оновленню підлягає більшість її компонентів: уявлення, які розкривають нові смисли освіти та її організації; дидактичні принципи, що відбивають альтернативні культурні ідеї, створюючи сучасний контекст функціонування в освіті; нові полісистемні простори, в
які включаються інноваційні та альтернативні форми. Культура як спосіб людського існування виступає як загальноприйнятний спосіб мислення та соціально-спадкова цілісність практичних навичок та ідей, що характеризують спосіб життя людини. У вищому навчальному закладі важливо сформувати педагога як особистість, яка є носієм і оберегом національної культури, духовних цінностей. Культурологічна спрямованість є важливою властивістю особистості педагога і визначає його світоглядні позиції, творчий потенціал, систему цінностей, переконань, смаків, ціннісно-емоційне ставлення до себе, до науки, до культурно-духовних надбань, образу життя тощо. Вона органічно
пов’язана з педагогічною спрямованістю і характеризує рівень професійних домагань майбутнього педагога, його професійної культури, культури професійного мислення, культури поведінки і мовлення тощо. Відтак, культурологічний підхід, будучи методологічною основою і методом проектування особистісноорієнтованої освіти, дає можливість розглядати її як процес оволодіння культурою, спрямований на розвиток, цілісне перетворення особистості людини. Використання культурологічного підходу у вищий школі надає можливості
модернізації, стимулює розуміння еволюції освітньої сфери як культурного феномена, що відповідає тенденціям і динаміці сучасної соціокультурної практики. Він розширює межі проектування, допомагає суб’єктам освітньої діяльності визначати інноваційні, ціннісні
завдання, стимулює прийняття масштабних, творчих рішень і як методологічний засіб обумовлює пріоритетність культуроцентриського розгляду більшості явищ людського буття. Розуміння освіти як культурного феномена, еволюційних тенденцій потребує кардинального оновлення змісту педагогічної освіти.
