Соціокультурні процеси в українській діаспорі Румунії (20-80-ті роки ХХ ст.)

Анотація

У статті розглянуто соціокультурні процеси в українській діаспорі Румунії у 20-
80-х рр. ХХ ст. Становище українців-емігрантів у цій державі завжди було складним та
неоднозначним. Завершення Першої світової війни та поразка в Українській національнодемократичній революції зумовили появу в Румунії значної кількості національно свідомих
українців, які в еміграції відстоювали власну ідентичність. У міжвоєнний період на
розвиток українців Румунії впливали доволі таки сприятливі умови: діяльність уряду УНР
в екзилі, тісні зв‟язки українських громадсько-політичних організацій європейських країн,
опікування переселенцями з боку структур Ліги Націй тощо. В Румунії в цей час
працювали українські школи, існувало декілька українських громадських та культурних
організацій. Друга світова війна та встановлення комуністичного режиму в другій
половині 40-х років негативно вплинули на українське населення Румунії. Політика
офіційного Бухареста, спрямована на «розчинення» національних меншин серед румун,
тотальну румунізацію у сфері освіти та культури, повне ігнорування інтересів українців
за кордоном з боку Української РСР призвели до різкого зменшення рівня національної
ідентичності українців та ліквідації українських культурно-освітніх закладів і
товариств. Певне відродження українських національних позицій в Румунії розпочалося
лише з падінням режиму Н. Чаушеску у 1989 р.