Феномен біохакінгу: науково-теоретичний, біологічний та соціальнй аспект

Анотація

Наукова стаття присвячена питанню феномена біохакінгу, ідеології Do-It-Yourself. Автори сфокусували увагу на особливостях знань біохакерів та їх поширення, досліджуючи систему соціальних взаємозв’язків і процесів, що розгортаються сьогодні. Визначено поняття «біохакінг», окреслено його інтерпретації в дослідженнях. Детально проаналізовано  біохакінг та рух Do-It-Yourself  на основі чотирьох типів знань його соціального розподілу. Проаналізовано існуючі дослідження, що включають цифрову етнографію та інтерв’ю, проаналізували різноманітні медіаресурси Інтернету, результати наукового обговорення біохакінґу з біохакерами та представниками інституціональної науки і медицини.  Авторами представлено опис  варіантів генерації та генералізації знання, способів його соціального розподілу, а також одержання практичного зворотного зв’язку, які виокремлено на чотири «ідеальні типи»: 1) «наукове знання» (найпоширеніше у просторі біохакінґу), що отримують у лабораторії; до нього звертаються науковці та біохакери в дебатах в Інтернеті та в інтерв’ю; 2) «індивідуальне / персональне знання» – знання про себе, що передбачає усвідомленість цілей, які стосуються власного здоров’я і ментального благополуччя, реалізації функціональних потреб, а також дій, спрямованих на досягнення результату; 3) «колективне соціальне чи навіть соцієтальне знання»; 4) «комерційне знання» – продукт, вироблений з метою продажу, головною характеристикою якого є не «раціональність» методів його генерації. Доведено, біохакінг починається зі балансування харчування, певної дієти, аналізу рухової активності людини та складання розкладу тренувань. На основі теоретичних досліджень в статті представлено фрагмент науково-експериментального пошуку, позитивним результатом якого стало підвищена обізнаність учасників в дотриманні здорового способу життя і можливості виступати раціональним біохакером завдяки сформованим здібностям саморегулювання і самоконтролю.