Підготовка студентів до валеолого-педагогічної діяльності в умовах ЗДО: теоретичний і практичний аспекти

Анотація

Світові тенденції розвитку та модернізації освіти акцентують увагу на збереженні та зміцненні здоров’я дітей під час навчання, безпеки їх життєдіяльності, що пов’язано з наслідками невгасаючої пандемії та спалахом коронавірусної хвороби у світі, а в нашій країні наразі також із бойовими діями. Діти починаючи з дошкільного віку потребують зараз постійної опіки і турботи дорослих, зняття в них стресового напруження, корекції посттравматичних станів та поведінкових розладів, отримання досвіду безпечних дій під час воєнних сутичок, системної дискримінації, навичок безконфліктної взаємодії та здоров’язбережувальної діяльності. Це зумовлює необхідність упровадження в освіту здоров’язбережувального підходу та ставить вимоги до рівня підготовки майбутніх вихователів до здійснення валеолого-педагогічної діяльності. Вихователь стикається із проблемами організації профілактично-оздоровчого середовища в умовах закладу дошкільної освіти, особливостями побудови партнерської взаємодії з батьками стосовно педагогічного супроводу та підтримки дітей, як особливо вразливої категорії населення, збереження їх здоров’я, профілактики фізичної, психічної та соціальної дезадаптації. Таким чином, на систему вищої освіти покладається вимога забезпечити підготовку висококваліфікованих фахівців в галузі дошкільної освіти здатних організувати валеологічний супровід, моніторинг та підтримку в теперішніх умовах та забезпечити цілісний розвиток особистості дитини. Мета статті: визначити сутність поняття «підготовленість студентів до валеолого-педагогічної діяльності в умовах ЗДО»; схарактеризувати компоненти підготовленості студентів до валеолого-педагогічної діяльності в умовах ЗДО; розробити та апробувати методику формування підготовленості студентів до валеолого-педагогічної діяльності в умовах ЗДО. Методи: спостереження за діяльністю студента, анкетування, тестування, вивчення документації, аналіз продуктів діяльності, статистичний метод для визначення схожості та відмінності у даних Пірсона. Визначено сутність поняття «підготовленість студентів до валеолого-педагогічної діяльності в умовах ЗДО» яку розглядаємо як комплексний результат та рівень розвитку якостей особистості, що дозволяють реалізовувати валеологічний супровід дітей дошкільного віку з формування основ здоров’я та здоров’язбереження, організовувати профілактично-оздоровче середовище в умовах ЗДО, упроваджувати оздоровчі заходи при партнерській взаємодії зі супроводжуючими фахівцями інших спеціальностей і державними службами та здійснювати просвітницьку діяльність з метою забезпечення здорового образу життя родини. У структурі підготовленості студентів до валеолого-педагогічної діяльності в умовах ЗДО визначено наступні компоненти: інформаційно-теоретичний, практично-рефлексивний, творчо-продуктивний, мотиваційно-емоційний. Розроблено методику діагностики рівнів сформованості підготовленості студентів до валеолого-педагогічної діяльності в умовах ЗДО. Розроблено та апробовано методику підготовленості студентів до валеолого-педагогічної діяльності в умовах ЗДО, що включала ряд взаємопов’язаних етапів: підготовчо-базовий, змістовно-знаннєвий, діяльнісно-результативний. Оригінальність: вперше розроблена методика підготовленості студентів до валеолого-педагогічної діяльності в умовах ЗДО. Порівняльний аналіз даних, отриманих на початку та в кінці експериментальної роботи довів дієвість та ефективність розробленої методики підготовленості студентів до валеолого-педагогічної діяльності в умовах ЗДО.