Археологічні пам’ятки золотоординського часу в степу Лівобережної Україні
Анотація
У статті представлена спроба зібрати та систематизувати наявні дані про археологічні пам’ятки золотоординського періоду виявлені та дослідженні на території степового Лівобережжя України. Дана робота не є повним переліком та аналізом усіх пам’яток залишених у цьому регіоні Золотою Ордою, як то окремі кочівницькі поховання або стоянки. Автор намагається через систематизацію та невелику характеристику визначних пам’яток започаткувати тенденцію до каталогізації та ретельного вивчення усієї спадщини цього періоду історії України. Це вкрай важливо, бо в сучасній археології України, попри намагання низки дослідників, не приділяється достатньої уваги Золотій Орді та тим паче, середньовічним кочівникам, що рясно увійшли до її складу. Після Монгольської навали і згодом, утворення Золотої Орди, уся територія степу України опинилась під контролем цієї держави. Степ Лівобережжя краще досліджений аніж території по ту сторону ріки, але і тут є великі прогалини. Наприклад, нижній Дніпро та Північно-Західне Подніпров’я досить добре вивчене, завдяки роботі археологів тут ми знаємо про такі визначні пам’ятки як Кінські води, Великі Кучугури, Білозерське, Кам’янське та Мамай-Сурка. В Херсонській області давно досліджується Тягинське городище. Також відомо про певну кількість поховальних пам’яток – як то кургани та ґрунтові могильники в яких виділяються саме золотоординські поховання. Але в Донецькій та Луганській областях, чималу територію яких займає саме степ, ми маємо набагато менше досліджених до 2014 року пам’яток, наприклад Маяцьке (Царино) городище, що було створено носіями салтово-маяцької культури, а через декілька століть стало золотоординським центром. Відомо, що деякі роботи проводились і на окупованих після 2014 року територіях, але ми не можемо їх верифікувати та використовувати. Щодо частини областей, які залишились під контролем України, там також не проводились дослідження за браком потрібних для цього інститутів.
Посилання
Bielova Y. Y. (2013). Stepnye goroda na territorii Ukrainy kak centry zolotoordynskoj kultury: k istorii etnonacionalnyh kulturnyh kontaktov [Steppe cities on the territory of Ukraine as centers of the Golden Horde culture: to the history of ethno-national cultural contacts]. Humanitarni nauky [Humanities]. P. 157-162. [in Russian].
Biliaieva S. O., Hulenko K. S., Hrabovska O. V., Iievlev M. M, Manihda O. V., Fialko O. Ye., Chubenko O. V. (2019). Fortetsia Tiahyn u systemi istoryko-kulturnykh vzaiemyn vid Baltii do Pivnichnoho Prychornomor’ia: rezultaty i perspektyvy doslidzhen [The Tyagin fortress in the system of historical and cultural relations from the Baltic to the Northern Black Sea coast: research results and perspectives]. Slov’iany ta serednovichnyi svit [Slavs and the medieval world]. P. 447-460. [in Ukranian].
Gorodcov V. A. (1905) Materialy arheologicheskih issledovanij na beregah r. Donca Izyumskogo uezda, Harkovskoj gubernii [Materials of archaeological research on the banks of the river. Donets Izyum district, Kharkov province]. Trudy XII Arheologicheskogo sezda [Proceedings of the XII Archaeological Congress]. P. 226-340. [in Russian].
Hodzhajov T. K., Shvecov M. L., Hodzhajova G. K., Frizen S. Yu. (2012). Naselenie Podoncovya epohi Zolotoj Ordy [The population of the region of the Seversky Donez river in the era of the Golden Horde]. Stepi Evropy v epohu srednevekovya [The steppes of Europe in the Middle Ages]. № 11. P. 125-192. [in Russian].
Kravchenko E. Ye. (2000). Pamyatniki osedlogo naseleniya XI ‒ XIV vv. v srednem techenii Severskogo Donca [Monuments of the settled population of the XI ‒ XIV centuries. in the middle reaches of the Seversky Donets]. Stepi Evropy v epohu srednevekovya [Steppes of Europe in the Middle Ages]. №1. P. 75-100. [in Russian].
Pozyvai T. D. (2010). Problemy vyvchennia pam’iatok Zolotoi Ordy v Ukraini. [Problems of studying the monuments of the Golden Horde in Ukraine]. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy [Archeology and ancient history of Ukraine]. №1. P. 273-277. [in Ukrainian].
Shvecov M. L. (2012). O komplekse zhilyh postroek epohi Zolotoj Ordy na Carinom gorodishe [About the complex of residential buildings of the era of the Golden Horde on the Tsarino settlement]. Stepi Evropy v epohu srednevekovya [The steppes of Europe in the Middle Ages]. № 11. P. 96-116. [in Russian].
Suprunenko O. B., Pryimak, V. V., Myronenko, K. M. (2004) Starozhytnosti zolotoordynskoho chasu Dniprovskoho Lisostepovoho Livoberezhzhia [Antiquities of the Golden Horde period of the Dnipro Forest-Steppe Left Bank]. Poltava: Arkheolohiia. [in Ukrainian].
Yelnykov M. V. (2006). Do pytannia pro kilkist zolotoordynskykh horodyshch na Nyzhnomu Dnipri [To the question about the number of Golden Horde settlements on the lower flow of the Dnipro]. Pivnichne Prychornomor’ia i Krym u dobu serednovichchia (XIV‒XVI stolittia) [The Northern Black Sea Coast and the Crimea in the Middle Ages (XIV‒XVI centuries)]. P. 45-51. [in Ukrainian].
Yelnykov M. V. (2014). Zolotoordynski mista Nyzhnoho Podniprov’ia i Pivnichno-Zakhidnoho Pryazov’ia: stupin ta perspektyvy doslidzhennia [The Golden Horde cities of the lower flow of the Dnipro and North-Western Azov region: extent and prospects of research]. Naukovi zapysky [Proceedings]. № 20. P. 89-97. [in Ukrainian].
Yevglevskij A. V. (1992). Pogrebeniya zolotoordynskogo vremeni iz raskopok novostroechnoj ekspedicii Doneckogo universiteta [Burials of the Golden Horde period from the excavations of the new building expedition of Donetsk University]. Doneckij arheologicheskij sbornik [Donetsk archaeological collection]. № 1. P. 107-116. [in Russian].
