Здоров’язбережувальна освіта в контексті суспільних трансформацій

Анотація

У статті порушується проблема збереження здоров’я у контексті довготривалого дистанційного навчання, що спричинили всесвітня пандемія та повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України. Зазначається, що тривала гіподинамія спричинена дистанційним навчанням, пролонговані стресові стани, постійна робота за персональними електронними пристроями тощо, призвело до значного погіршення стану здоров’я суб’єктів освітнього процесу та недостатнього рівня доступності, безпечності і комфортності умов навчання. Тому необхідно акцентувати увагу на здоров’язбережувальному навчанні у вітчизняних закладах освіти. Цитуючи Законі України «Про освіту» наголошуємо, що педагогічні працівники зобов’язані сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формувати у них навички здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я. Наведені компетенції якими мають оволодіти суб’єкти освітнього процесу з метою формування безпечного освітнього середовища, враховуючи виклики яке висуває сьогодення. Здобувачі освіти та педагоги потребують здоров’язбережувального освітнього середовища, яке забезпечить фізичне, психологічне, інформаційне та соціальне благополуччя та комфорт. Авторами дослідження проаналізовано наскільки у вітчизняних закладах освіти приділяється увага здоров’язбережувальному освітньому середовищу та як саме формується у здобувачів компетентності щодо здорового способу життя. Опрацьовані силабуси, робочі програми дисциплін та інші навчально-методичні документи тих освітніх компонент, що (на думку авторів) мають формувати необхідні компетентності здорового способу життя у здобувачів освіти та, таким чином, забезпечувати здоров’язбережувальне освітнє середовище. Так, у Херсонському державному аграрно-економічному університеті та у Льотній академії Національного авіаційного університету викладається дисципліна «Безпека життєдіяльності»., що розрахована на 2 кредити (60 год) та 3 кредити (90 год) відповідно. Проаналізувавши силабуси даної дисципліни висновлюємо, що вона направлена більш на формування компетенцій з охорони праці, а не на формування у здобувачів освіти навичок здорового способу життя. Також, з метою акцентування уваги здобувачів вищої освіти на збережені власного здоров’я, проводяться виховні заходи на кшталт «Здоров’язбережувальна компетентність в умовах дистанційного навчання» тощо. Проте на думку, авторів, не достатньо придіяляється увага саме на особливості збереження здоров’я, мотивуванні до фізичної активності, заохочуванні дотримання здорового способу життя тощо.