Міжпредметна інтеграція хімічних дисциплін за допомогою цифрових технологій
Анотація
Стаття присвячена питанням інтеграції хімічних дисциплін в освітній процес закладів вищої медичної та фармацевтичної освіти із застосуванням цифрових технологій. Окреслені позитивні сторони, які полягають у тому, що по-перше, застосування міжпредметної інтеграції дозволяє створити зв’язки між дисциплінами, що розширює уявлення студентів про науку та дозволяє зрозуміти взаємозв’язки між різними науковими областями. По-друге, міжпредметна інтеграція дозволяє забезпечити більш ефективне навчання здобувачів освіти. Студентам зазвичай важко зрозуміти матеріал, якщо вони бачать його ізольовано від інших дисциплін, саме міжпредметна інтеграція дозволяє поєднати відомості з різних навчальних предметів. По-третє, використання цифрових технологій сприяє ефективному поєднанню навчальних предметів, що оптимізує освітній процес. Проте, є і недоліки упровадження інтегрованих занять із застосуванням цифрових технологій в освітній процес майбутніх медичних та фармацевтичних дисциплін: труднощі у складанні розкладу занять з інтегрованими блоками, недостатня кількість методичної літератури щодо проведення, низький рівень базових шкільних знань здобувачів і з хімії, і з інформатики. Наведені ефективні форми та методи, які сприяють міжпредметній інтеграції із застосуванням цифрових технологій: проблемні лекції, відео заняття, спільні лекції, віртуальні лабораторії, ігрові технології, дистанційне навчання з використанням освітньої платформи Moodle. Хімія дозволяє майбутнім фахівцям аналізувати структуру лікарських речовин та передбачати можливість побічних ефектів, що дозволяє уникнути небажаних наслідків та покращити безпеку лікарських засобів. Все вище окреслене підтверджується проведеним педагогічним експериментом. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні чинників, які сприяють зменшенню чи усуненню недоліків інтеграції хімічних дисциплін у закладах вищої медичної та фармацевтичної освіти з використанням цифрових технологій.
Посилання
Distance Learning for Higher Education Applicants in War: Information Competence. (2022). H. Truba, I. Radziievska, M. Sherman et al. IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security. Web of Science. Vol. 22. No. 10. P. 291-297. [in English].
Hubenko I. Ya. (2022). Organization of the Student Scientific Society’s Work in the Conditions of Distance Learning. Zeszyty Naukowe WSA w Łomży. № 85. Р. 55-66. [in English].
Mantula T. (2020). Intehrovane vykladannya ta mizhpredmetni zv’yazky v istorychnomu aspekti ta s’ohodenni [Integrated teaching and interdisciplinary connections in the historical aspect and the present]. [in Ukrainian]. URL: http://eprints.zu.edu.ua/2309/1/05mtiias.pdf.
Shevchenko O., Vasylenko I., & Chubenko V. (2021). Informatsiyni tekhnolohiyi u medytsyni: praktyka vprovadzhennya u cherkas’komu rehioni ta pidhotovka fakhivtsiv [Information technologies in medicine: practice of implementation in the Cherkasy region and training of specialists]. National health as determinant of sustainable development of society/ P. 492-506. [in Ukrainian].
Snisar O., Boyechko F., Bilyk L., & Lifer K. (2022). Zastosuvannya freymovykh modeley pry vykladanni pryrodnychykh dystsyplin [Application of frame models in teaching natural sciences]. Grail of Science [Grail of Science]. № 23. P. 355-360. [in Ukrainian].
Viznyuk І., Rokosovyk N., Radziievska І. (2022). Information Support of the Educational Process in the Development of Leadership Potential of Modern University in the Conditions of Distance Learning. IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security. № 22 (4). Р. 209-216. [in English].
