Наступність початкової і базової ланок освіти: деякі аспекти проблеми підготовки вчителя математики

Анотація

Порушено проблему якісної підготовки майбутнього вчителя математики на основному етапі його професійного становлення – в умовах ЗВО. Закцентовано на одному з аспектів, котрі складають ключове проблемне питання: розвиток фахової компетентності здобувача вищої освіти через повноцінне врахування ресурсу наступності, зокрема початкової і основної школи у наданні освітніх послуг учням щодо якісного опанування математики. Звернуто увагу на загострення проблемного питання, щодо підготовки нової генерації вчителів математики базової середньої освіти, котра враховує пріоритети саме нової української школи, прагнення до якісної підготовки вчителя, який здатний компетентно розвивати індивідуальність дитини, забезпечуючи простір для свободи вибору ним сфери вияву активності. Адже саме вчитель постає «агентом змін сучасного освітнього простору» в умовах реалізації концепції НУШ. До того ж йдеться про важливість урахування, що освітній процес ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками, наступністю освітніх ланок у набутті здобувачем освіти математичної компетентності. В результаті аналізу набутих результатів педагогічного дискурсу внесено уточнення у змістове наповнення деяких дискусійних аспектів, пов’язаних із науковим статусом понять «новація» і «інновація», «компетенція» і «компетентність». Констатовано, що термін компетенція визначається як добра обізнаність із чим-небудь, коло повноважень особи; компетентність же відтворює ступінь володіння відповідною компетенцією, демонструє здатність особи діяти і демонструвати це на практиці. Головним в інновації є зміна, тобто практичне застосування нового знання на виробництві. Показано, чому саме застосування інновацій у навчанні сприяє більш ефективній математичній освіті сучасного здобувача. Ефективна математична освіта полягає в тому, що учні не тільки і не стільки отримують знання з математики, але й здатні застосовувати їх у різних сферах життя. Для досягнення цієї мети необхідно використовувати окрім класичних, ще й сучасні методи навчання. Зауважено на тому, що, говорячи про новацію, доцільно розуміти засіб (тобто новий метод, технологію, методику тощо), а у випадку інновації – йдеться про процес інноваційної діяльності. Деталізовано певні конструктивні ідеї, котрі склались у зарубіжному досвіді професійної підготовки вчителя математики, і які доречно творчо реалізувати у вітчизняній вищій школі, що постає основним етапом становлення фахівця, на якого чекає український соціум, учні, батьківська спільнота.