Використання історичних джерел про розвиток освіти та науки на Київщині в ХІХ – першій чверті XX ст. на уроках історії і правознавства в закладах загальної середньої освіти
Анотація
У статті йдеться про значення історичних джерел для висвітлення тем на уроках історії присвячених питанням культури України, зокрема в межах Київського регіону. В межах цієї тематики автори відводять панівне місце розвитку освіти та науки в ХІХ – на початку ХХ ст., де осередком в межах згаданого регіону був та й залишається тодішній Університет святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Саме завдяки аналізу широкої бази історичних джерел вдалося встановити, що найбільш об’єктивна картина з висвітлення питань історії буде лише через призму вивчення саме архівних матеріалів. Авторами встановлено, що документи Державного архіву Київської області (ДАКО), фонду 1 – Київське губернське правління, – підтверджують ту діяльність університету, на яку був необхідний дозвіл Київського генерал-губернатора, наприклад: діяльність Комісії для опису губерній Київського шкільного округу, проведення наукових читань тощо. Деякі фонди Центрального державного історичного архіву України (ЦДІА України) також зберігають інформацію про відкриття університету та діяльність його вчених у різних громадських організаціях. Документи фонду 442 – Канцелярія Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора – зберігають відомості про загальний стан розвитку освіти в регіоні, закриття Кременецького ліцею та відкриття Київського університету; документи фонду 707 – Управління Київського шкільного округу – зберігають основну інформацію щодо першого періоду діяльності, коли всі питання функціонування університету затверджувалися попечителем Київського шкільного округу. Архівні матеріали фонду № 731 містять інформацію про діяльність Київського товариства сільського господарства і сільськогосподарської промисловості, членами якого були і професори Київського університету святого Володимира С.М. Ходецький, С.М. Богданов та Д.І. Піхно. Окрім архівних матеріалів увага приділяється в статті й газетам та журналам, про які більше детально можна буде ознайомитися в самій статті.
