Специфіка рекреації української еміграції у міжвоєнній Чехословаччині (1921 ‒ 1939)

  • Ольга Зубко Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, Україна
Ключові слова: міжвоєнна Чехословаччина, українська еміграція, рекреація, спорт, санаторне лікування, оздоровлення, заходи медичного забезпечення, екскурсії

Анотація

Мета дослідження. Аналіз специфіки рекреації українських вихідців на теренах міжвоєнної Чехословаччини. Методологія дослідження спирається на принципи конкретно історичного, проблемно хронологічного підходів, об’єктивності та цілісності, а також на використання методів аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у відтворенні форм рекреації українського емігранта у міжвоєнній Чехословаччині, їх описі та аналізі. Висновки. Через труднощі емігрантського життя рекреація було саме тією необхідною умовою позбавленні від фізичного та морального виснаження. Опинившись в міжвоєнній Чехословаччині внаслідок програшу Національно визвольних змагань, українська еміграція (за загальними підрахунками – близько 20 000 осіб), через відсутність фінансів (капіталу) й свій соціальний зріз, в якому домінував селянський компонент, менш рухливий в соціальному плані (в еміграції робітники співвідносилися із селянами як 1:4,5), змушена була посісти найнижчі щаблі соціальної драбини. Саме ця обставина і визначила специфіку еміграційної рекреації, котра проявила себе в наступних формах: (безкоштовних або найдешевших) «культурних прогулянках» по дорозі з дому на роботу або навчання або з роботи чи навчання додому; відвідування тематичних або технічних виставок й театру; участь у різноманітних спортивних секціях; санаторне лікування; екскурсії.

Опубліковано
2022-12-04
Як цитувати
Зубко , О. (2022). Специфіка рекреації української еміграції у міжвоєнній Чехословаччині (1921 ‒ 1939). Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету, (59), С. 67-73. вилучено із http://visnyk.idgu.edu.ua/index.php/nv/article/view/634