Повсякденне життя міського населення Наддніпрянської України 1785–1917 рр. у сучасному історіографічному дискурсі

Анотація

Мета дослідження полягає в аналізі наукового доробку сучасних українських вчених з історії повсякденного життя міського населення Наддніпрянської України в 1785–1917 рр., з’ясуванні стану дослідження проблеми та визначення перспектив дальших наукових пошуків. Сьогодні вітчизняна історична наука переживає підвищений сплеск інтересу до проблем, що отримали назву «історія повсякдення». Сприяє цьому «антропологічний поворот» історичної науки – зростання уваги дослідників до людини як головного складника загального суспільного організму. Проблематика історії повсякденності містян стала предметом наукового аналізу тільки в 2000-х рр., що було спричинено відходом від наративів імперської радянської історичної науки, в якій «маленькій людині» не знаходилося місця під час наукового аналізу подій і явищ, та появою в українському науковому середовищі новітніх концептуальних засад у дослідженні минулого. Ця тема займає нині належне місце в історіографічному дискурсі, знайшовши віддзеркалення у наукових студіях практично всіх дослідників міської історії. Про це свідчить поява чималої кількості публікацій в яких досліджуються різні аспекти повсякденного життя міських мешканців в тих чи інших територіальних та хронологічних локаціях. Повсякденне життя міського населення досліджується в межах різних історіографічних підходів – загальні дослідження з історії міського повсякдення в різних хронологічних межах; вивчення повсякдення містян у певних українських регіонах; студіювання окремих аспектів повсякденного життя міського населення. Найактивніше сьогодні розроблюються такі теми: міське середовище, матеріальне становище міського населення, його побут, соціально-побутова інфраструктура міських поселень, спосіб життя містян, національно-культурні, духовні та релігійні аспекти повсякдення українського народу, його ментальність, освіта, дозвілля, мода та одяг. Не знайшли достатнього висвітлення важливі аспекти повсякдення, серед яких виробнича й невиробнича сфери, приватне, зокрема сімейне, та громадське життя. Практично відсутні дослідження історії міського повсякдення кінця XVIII – першої половини XIX ст. Наукове студіювання саме цих питань може стати предметом майбутнього наукового пошуку.