До історії соціокультурних процесів на півдні України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Анотація

У статті на основі аналізу історіографічних та документальних джерел досліджується один із провідних напрямів розвитку соціокультурних процесів на півдні України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. – культурно-просвітницька діяльність інтелігенції, яка виявлялася у формі проведення народних читань, популярних лекцій та літературно-музичних вечорів. Проведенням читань опікувалися благодійні товариства та громадські організації, велику підтримку у влаштуванні читань надавали земства. В Одесі народні читання розпочаті Одеським слов’янським благодійним товариством імені святих Кирила і Мефодія в 1882 році. При правлінні товариства було створено Комісію для проведення народних читань, яка складала програму читань, залучала до співпраці викладачів навчальних закладів, налагоджувала зв’язки з керівниками народних читань в інших містах південного регіону. До проведення культурно-просвітницьких заходів залучалися Одеське міщанське товариство, Грецьке благодійне товариство, Музичне товариство, Одеський акторський гурток, Одеська школа малювання, а також просвітяни інших регіонів. В Одесі та передмісті було відкрито три народні аудиторії, в яких, крім читань, започатковано проведення загальнодоступних літературно-музичних вечорів та публічних лекцій, відкриті читальні (бібліотеки). Найбільшою популярністю користувалася народна аудиторія на Старопортофранківській вулиці, при якій було створено Лекційний комітет та книжне сховище для поширення популярної літератури. До проведення народних читань та загальнодоступних лекцій керівництво народних аудиторій залучали педагогів та лекторів закладів середньої і вищої освіти. Активно співпрацювали в цій царині викладачі Новоросійського університету. Для проведення літературно-музичних та драматичних вечорів залучалися драматичні артисти. Постійними учасниками читань були члени Одеської громади. Лекції з літератури, історії, географії краю, музичні вечори та вистави значною мірою сприяли підвищенню освітнього рівня населення.