«Місце сили»: історична категорія чи туристична атракція?

Анотація

Стаття покликана підняти питання зв’язку історії та туризму на прикладі використання поняття «місце сили». Стаття присвячена висвітленню різних підходів до розуміння «місць сили» та їх побутування в публічному просторі. Визначено, що поняття «місце сили» з’явилося в українському соціокультурному просторі в 90-х роках ХХ століття, перекочувавши з англомовного середовища, де побутує поняття «sacred sites». Розповсюдженню сприяв розвиток неоязичницьких течій на пострадянському просторі, представники яких, не маючи власних храмів та місць для відправлення культів, нарікали певні об’єкти «місцями сили». При цьому ними дуже часто могли бути природні ландшафти, історичні та археологічні пам’ятки тощо. Останні роки позначилися активізацією побутування поняття в публічному просторі, при тому позарелігійному, що супроводжувалося наріканням «місцями сили» будь-яких об’єктів. До цього доклали руку різні актори: починаючи від аматорів від науки, закінчуючи спеціалістами у різних галузях. Езотерики та любителі альтернативної історії в основу розуміння поняття заклали певні таємні знання, що мають дуже мало спільного з реальною історією місця, і які не підтверджені науково. Популяризація знань з психології, пропаганда ідей наповнення життєвого ресурсу людини, одним з яких є проведення часу в «місцях сили», сприяли індивідуалізації трактування поняття. Значне поширення поняття «місце сили» отримало в туризмі, при чому як в практичній, так і теоретичній площині. Туроператори пропонують значну кількість турів «місцями сили» територією України чи окремих регіонів. Такими місцями виступають не лише відомі храми та церкви, не тільки об’єкти, які могли в минулому виконували роль капищ, святилищ, жертовників, а й пам’ятники археології та природні локації, наприклад, Карпати, острів Хортиця, Актовський каньйон, Скелі Довбуша та ін. Внаслідок аналізу трансформації поняття «місце сили» та різних підходів до його визначення авторка прийшла до висновку, що відвідування т.зв. «місць сили» доречно віднести до містичного туризму, розвиток якого передбачає зменшення захоплення езотеричними поясненнями, і збільшення використання наукових знань, що врешті-решт стануть домінуючими в соціокультурному просторі України.