Найвеличніший меценатський проєкт Терещенків у Глухові – ТрьохАнастасіївська церква

Анотація

У статті на підставі аналізу масиву опрацьованих першоджерел ЦДІАКу, ДАЧО, ДАСО, базуючись на принципах історизму, об’єктивності й історико-генетичного й історико-порівняльного методів, зроблено спробу доповнити історичну базу новими фактами та дослідити одну із багатьох благодійних ініціатив родини Терещенків у Глухові – будівництво Трьох-Анастасіївської церкви. Заповнені наявні інтелектуальні прогалини сучасного історичного регіоналізму щодо особливостей меценатської діяльності Терещенків у Глухові в другій половині XIX – на початку ХХ ст. Наголошено, що надаючи великого значення моральності походження свого багатства, разом із розширенням мережі навчальних закладів, Терещенки-меценати взаємодіяли й із такими соціальними інститутами як релігія, ідеологія, культура. На основі архівних документів, окремі із яких уперше введені до наукового обігу, проаналізовано особливості наявного кошторису щодо витрат на будівництво означеної культової споруди. Розкрите також питання історії будівництва Трьох-Анастасіївської церкви, яка була збудована доволі швидко і стала наймасивнішою архітектурною домінантою Глухова та вагомим внеском Терещенків у культурну й духовну спадщину колишньої гетьманської столиці. Встановлено, що розвиток соціально-культурного середовища міста в означений період став можливим саме завдяки цілеспрямованим приватним та благодійним ініціативам цієї родини підприємців-цукрозаводчиків. Такій діяльності останніх сприяла не лише максимізація їхніх прибутків у матеріально-виробничому секторі, а й тогочасний релігійний світогляд благодійників-Терещенків, який формувався у традиційному натоді християнському українському суспільстві і був важливим складником та рушійною силою їхньої доброчинності. Зауважено, що для буржуазного прошарку в цілому та Терещенків зокрема піклуватися про бідних, знедолених, калік було нормою тогочасного світогляду. Отже, осмислено мотиваційні аспекти меценатства Терещенків у культурологічних і релігійних сегментах суспільного життя у Глухові в другій половині XIX – на початку ХХ ст. та зауважено, що, як показало подальше дослідження першоджерел, на цьому фінансування новозбудованої церкви у Глухові представниками родини Терещенків не завершилося. Підприємці потурбувалися й про безкорисливу допомогу, яка мала забезпечили належне функціонування храму. У ході дослідження зроблено ряд принципових висновків і наголошено, що завдяки такій активності глухівської економічної еліти місто Глухів з його архаїчним плануванням та одноповерховою дерев’яною забудовою змінило своє архітектурне обличчя, отримавши комплекс цегляних будівель цивільного та культового призначення. Наголошено також на особливостях реставрації та пам’яткоохоронної діяльності пам’ятки історії, монументального мистецтва та архітектури Трьох-Анастасіївської церкви, як об’єкта культурної спадщини національного значення (охоронний номер 180033-Н), на сучасному етапі.