Роль вчителя в процесі соціалізації молодших школярів в умовах сьогодення

Анотація

У статті розглядаються питання вдосконалення професійної підготовки
майбутнього вчителя до педагогічного спрямування соціалізації молодших школярів,
наведені обґрунтування щодо прогресивних практик майбутнього педагога у забезпеченні
успішної соціалізації школярів. Оскільки освіта є важливим фактором соціалізації
особистості, тому за сучасних умов євроінтеграції вітчизняної вищої школи
посилюється її роль у формуванні готовності вчителя до реалізації соціалізуючих
функцій. Професійно-педагогічна підготовка майбутнього вчителя до соціалізації
школярів потребує змін: у меті й завданнях (актуалізації особистісних і суб`єктних
функцій студента); у змісті (де освітній стандарт узгоджується й органічно
поєднується з мотиваційною сферою та особистим досвідом студента); у технологіях
(які забезпечать потребу і використання особистісних та суб`єктних функцій студента
і викладача).
Мета системи підготовки майбутніх учителів до позитивної соціалізації
молодших школярів, окрім оволодіння науковими знаннями з різних навчальних дисциплін,
включає також формування в них спрямованості на активну, творчу роботу, скеровану
на вироблення індивідуального стилю діяльності щодо соціалізації дитини, набуття
професійно важливих для цього якостей особистості та оволодіння професійними
вміннями, необхідними для цього виду професійної діяльності.
Узагальнюючою характеристикою професійно вагомих утворень особистості
педагога є категорія професіоналізму особистості вчителя. Професіоналізм виступає
інтегрованою якістю особистості вчителя, результатом його творчої педагогічної
діяльності, здатністю продуктивно, грамотно вирішувати соціальні, професійні та
особистісні завдання.
Вищим виявом професіоналізму вчителя є його педагогічна культура, яка включає в
себе такі основні компоненти: наукова ерудиція, загальна і національна культура,
педагогічні здібності, педагогічна майстерність, педагогічна етика, культура мовлення,
культура спілкування, духовне багатство, наукова організація праці, прагнення до
самовдосконалення.