Стереотип поляка в українській історіографії

Анотація

У статті проаналізовано ряд стереотипних уявлень про Польщу та поляків,
представлених в українській історіографії, зокрема: уявлення про Річ Посполиту як про
ворога, носія ворожих західних цінностей і католицтва, реалізатора експансії на
українські землі, гнобителя українського народу, чинника примусового ополячення й
окатоличення, держави, що прагнула «розірвати зв’язки українського народу з братнім
російським народом», недоброго сусіда, що постійно хоче поневолити український народ
або захопити його «етнічні землі»; стереотип Речі Посполитої як агресивної,
деспотичної держави імперського типу, де існував жорстокий соціальний гніт селян з
боку польських чи полонізованих феодалів, де панувала релігійна нетерпимість, передусім
по відношенню до православних, та здійснювалися проти них переслідування; держави,
що мала мету знищити українську державність, загарбала Україну й перетворила її на
свою колонію. Авторка порушує проблему формування стереотипу «поляк-шляхтич»,
«поляк-католик» й міфу про те, що окатоличення було знаряддям полонізації, «Польща
та Україна – засадничо окремі, нічим, окрім ворожості, не пов’язані політичні, соціальні
та культурні організми» тощо.
У статті наголошується, що існування низки міфів і стереотипів в українській
історіографії щодо сусідньої держави та її представників заважає налагодженню
діалогу та розвитку українсько-польських відносин. Вирішення проблеми допоможе не
тільки прояснити основні стереотипні уявлення в Україні щодо сусідньої нації, а й
з’ясувати причину їх виникнення та розвитку, що, у свою чергу, сприятиме виробленню
механізму їх усунення.
При написанні роботи авторка використовувала загальнонаукові емпіричні (опис)
та теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, індукція, пояснення) методи дослідження.
Авторка робить висновок, що основними причинами появи міфів й стереотипів
можна назвати романтичну ідею унікальності й культурної самодостатності
конкретної нації, українсько-польське протистояння XVII ст., процес конструювання
образу української нації, її ворогів та суперників, політичну ситуацію і т. д. Важливою
складовою подолання історичних міфів і стереотипів є ретроспективний пошук
альтернативних шляхів розвитку українсько-польських відносин, усвідомлення укладення
стосунків «стратегічного партнерства» між Україною та Польщею. Існування міфів та
стереотипів про минуле змушує істориків до здійснення глибокого аналізу та
переосмислення українсько-польської спадщини.