Соціально-політичні наміри інтелігенції Поділля в 1920-х рр

Анотація

У статті широкого кола джерел та літератури всебічно і комплексно досліджено
культурно-освітню діяльність інтелігенції Поділля впродовж 1920-х рр.,
схарактеризовано її соціально-політичний портрет. Докладно висвітлено взаємини
представників цього суспільного прошарку з новоутвердженою радянською владою.
Визначено внесок інтелігенції Поділля у розбудову культурної сфери зазначеного регіону і
України в цілому, історичний сенс її діяльності.
Автор особливу увагу звернув, що українська інтелігенція завжди відігравала
провідну роль у національних культуротворчих процесах, адже є генератором соціально-політичних, економічних і культурних орієнтирів для соціуму. У цьому контексті значний
науковий інтерес становить діяльність регіональних еліт, зокрема й інтелігенції Поділля
на тлі так званої «українізації» – складової політики «коренізації», проголошеної 1923 р.
XII з’їздом РКП(б) і спрямованої зміцнити позиції останньої у суспільстві через залучення
українських національних кадрів до роботи в державних і громадських інституціях,
використання української мови в усіх сферах суспільного життя.
Автор статті вказує, що представники зазначеного суспільного прошарку
сприйняли «українізацію» як широкі можливості для розбудови національної культури,
активно долучилися до роботи у цьому напрямі і, беззаперечно, відіграли ініціативну роль
у тогочасному суспільному житті. Саме цьому поколінню української інтелігенції
вдалося закласти такі міцні підвалини в культурі, які не вдалося зруйнувати навіть за
часів тоталітаризму.