Лінгвальні маркери авторських інтенцій у соціально-релігійному дискурсі німецьких колоністів Бессарабії

Анотація

Стаття присвячена вивченню мовних засобів актуалізації комунікативної мети
адресанта в соціально-релігійному дискурсі бессарабських німців на матеріалі
листування пастора Ігнаца Ліндла з християнами-євангелістами колонії Сарата в першій
половині ХІХ ст. З’ясовано сутність поняття «соціально-релігійний дискурс» на засадах
антропоцентричної парадигми як базового принципу сучасної лінгвістичної науки.
У контексті дослідження тексти письмової комунікації адресантів розглядаються
у зв’язку з їх соціально-історичним контекстом та прагматичним змістом. Аналіз
лінгвальних маркерів авторських інтенцій проводиться з урахуванням експліцитних й
імпліцитних складників висловлювання на основі визначення мовної специфіки системи
кодування акту комунікації між автором (адресантом) і читачем (адресатом), їх
комунікативної ролі, а також стратегій і тактик кооперативного діалогу.
Стаття доповнює результати попередніх досліджень німецького колоністського
дискурсу на території Бессарабії (1814 – 1940), здійснює подальший внесок в теорію
тексту і теорію дискурсу в руслі лінгвістичних досліджень та служить одним із
прикладів їх практичного застосування під час аналізу творів письмової комунікації.