Кіпрські місії Л. Лемніцера та Дж. Болла: консервативна парадигма американської миротворчої дипломатії в першій половині 1960-х рр

Анотація

В статі аналізується американська дипломатія в Східному Середземномор’ї в
першій половині 1960-х рр. Користуючись президентськими доктринами щодо
пріоритетності Близькосхідного регіону та недопущення «комуністичної загрози», США
розцінювали міжетнічний конфлікт на Кіпрі 1963-1964 рр. як потенційно небезпечне
явище. Досліджується американський проект примирення греків та турків-кіпріотів до
введення на острів міжнародного контингенту ООН. Доктринальна політика США того
часу спиралась на консервативних засадах й допускала залучення власних національних
збройних сил в якості миротворців. Проговорювалась можливість часткового
обмеження кіпрського суверенітету та територіальне розмежування громад острова.
Окрема увага приділена зовнішнім факторам, що вплинули на США при прийнятті
зазначеного рішення: власні інтереси на Близькому Сході, особливості відносин між
Грецією та Туреччиною як фактор нестабільності НАТО, постколоніальна політика
Великої Британії тощо. Особливу складність становила непримиренна позиція лідерів
грецької та турецької громад острова по відношенню один до одного та до зовнішнього
впливу. В 1964 р. США надіслали на Кіпр дві дипломатичні місії з метою довести
ворогуючим сторонам вигідність американських проектів та схилити супротивників
припинити конфлікт. Дії США поглибили інтернаціоналізацію кіпрського питання,
налаштували громади острова проти зовнішнього впливу. Але, в той же час, ці заходи
відкривши шлях до миротворчої діяльності ООН, яка розпочалась відразу після згортання
американського проекту.