Буджак в процесах формування єдиної політичної нації: етнодемографічний контекст

Анотація

У цій статті подано всебічний аналіз значущості загальнонаціонального перепису населення в Україні для формування єдиної політичної нації та розроблення державних політик щодо етнічних меншин. Розглянуто еволюцію переписів у незалежній Україні й ступінь їх узгодженості з міжнародними стандартами, а також наголошено на потребі вдосконалення методології збору даних задля забезпечення їх точності та зіставності. Особливу увагу приділено ролі цифрових технологій у проведенні сучасних переписів, зокрема електронним системам для збирання та обробки інформації, а також пов’язаним із цим ризикам, що стосуються конфіденційності, кібербезпеки та справедливого доступу до Інтернету. У статті також висвітлено дискусію щодо внесення графи «етнічне походження», яка може слугувати механізмом захисту прав меншин і водночас стати чинником потенційних політичних маніпуляцій. На прикладі Буджака—одного з найбільш поліетнічних регіонів України, де компактно проживають болгари, гагаузи, молдовани (румуни), албанці, росіяни й інші етнічні групи—автор демонструє складність і важливість актуалізованих статистичних даних у багатокультурному середовищі. З’ясовано, що нестача сучасної інформації може перешкоджати управлінським процесам, сповільнювати суспільну консолідацію та створювати вразливості для зовнішніх гібридних впливів. Особливо підкреслено критичну роль своєчасного, методологічно вивіреного й об’єктивного перепису населення у формуванні ефективної інтеграційної політики, зважаючи на воєнні умови. Точні демографічні дані є необхідними для післявоєнної відбудови, розроблення цільових соціальних програм та забезпечення рівноправного доступу громадян до ресурсів держави. Зрештою, у роботі обґрунтовується, що якісно проведений перепис здатен перетворити етнокультурне розмаїття України з потенційного джерела поділу на наріжний камінь національної єдності, сприяючи зміцненню демократичних цінностей і довготривалій стійкості суспільства.