Теоретико-методичні аспекти організації музичної освіти учнів у позашкільних закладах Китайскої Народної Республіки

Анотація

У сучасних умовах становлення та розвитку позашкільної освіти в Китаї як перспективної системної складової щодо сталої особистісної та майбутньої професійної підготовки дітей і молоді значно урізноманітнюються програми, педагогічні технології й організаційні форми навчання та виховання учнів у ракурсі їх багатопрофільності, поліваріативності, мобільності й естетизації. Автор наукової статті презентує
характеристику закладів додаткової (позашкільної) освіти у зв’язку із специфічністю китайської культури, ресурсного забезпечення освітніх програм з акцентом на їх інноватизацію. У цьому зв’язку актуалізується вектор запуску комплексних проєктів для різних цільових груп вихованців-мешканців міських мегаполісів і тих поселень, які достатньо (або значно) віддалені від сектору додаткової освіти. За таких соцальних умов, дослідницький інтерес автора зорієнтовано на музичні, арттерапевтичні й художньо-естетичні контексти проєктної діяльності дітей як джерел збагачення їх духовного потенціалу. На переконання автора, не менш важливе значення в цьому аспекті відіграє систематизований ним перелік музично-педагогічних програм, які за змістом є інноваційними і, водночас, моделюється згідно принципів наступності традицій, їх узгодженості з давніми історичними джерелами та інноваційності. Безперечно, що таке співвідношення принципів
постає перспективним у зв’язку із удосконаленням системи додаткової (позашкільної) освіти з одного боку, та розвитком системи загальної освіти у країні в цілому. Автор презентує змістовно цінні наукові відомості щодо автономного та комплексного застосування позашкільної діяльності з учнями у ракурсі підсилення сенсу її музично-педагогічної складової. Запропоновані в статті різновиди організаційних форм, обираються та впроваджуються в умовах закладів позашкільної освіти залежно від цільового призначення позашкільних музичних програм.