Усноісторичний метод як інструмент вивчення етнофольклорних особливостей

  • Наталя Гончарова Ізмаїльський державний гуманітарний університет
Ключові слова: усна історія, усне джерело, фольклор, прислів’я, українці, молдовани, болгари.

Анотація

Засобами усної історії досліджено фольклорні паралелі українців, болгар, молдован
на прикладі аналізу паремій, зібраних на Півдні України. Ставиться питання про
доцільність системного аналізу фольклору як основи пошуково-дослідницької діяльності в
контексті історичних наукових розвідок.
Проведене дослідження дозволило дійти наступних висновків. Однакові географічні
умови проживання і взаємовпливи культур сприяли розвитку в українського, молдовського
і болгарського народу схожих фольклорних рис. Все це свідчить про довготривалі
міжетнічні контакти, глибоке взаємопроникнення культур. У той же час, незважаючи
на спільне проживання представників досліджуваних національностей, в поліетнічному
середовищі збереглося чимало етнічних особливостей. На сучасному етапі у вітчизняній
науці cпостерігається стійка тенденція до сприйняття корисності та усвідомлення
валідності усного свідчення широким загалом дослідників. Усні джерела і усноісторичний
метод неодноразово доводять свою цінність, а в комплексі з іншими типами історичних
джерел – і безперечну універсальність. І це визначає нагальну необхідність подальшої
роботи у напрямку перетворення усного джерела з допоміжного, ілюстративного,
застосування якого має необов’язковий характер, на основне для наукових робіт
відповідної проблематики.

Опубліковано
2019-10-31
Як цитувати
Гончарова, Н. (2019). Усноісторичний метод як інструмент вивчення етнофольклорних особливостей. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету, (40), C. 44-50. вилучено із http://visnyk.idgu.edu.ua/index.php/nv/article/view/30