Квест як домінанта паломницької прози

Анотація

У статті розглядається мотив дороги у паломницькій прозі (ХІ–XVIII ст.). У «хоженіях» дорога мислиться у контексті категорії простору і часу.
Мандрівка паломника у Середні віки постає як пошук нової території, нових вражень, досягнення через труднощі святих місць, моральне зростання та набуття міцнішої віри. У барокову добу паломницький твір набуває рис пригодницької прози, обростає багатьма світськими подіями та описами різноманітного географічного простору, який був подоланий паломником. Барокові «хоженія» зображують дорогу як символ духовної дороги, можливість самореалізації, образ життєвої долі.