«Харківський період» науково-організаційної діяльності В.Ф. Ніколаєва (1922–1927)

Анотація

У статті на основі аналізу низки джерел автором висвітлено мало вивчені аспекти
інтелектуальної біографії одного із відомих українських селекціонерів, природоохоронця,
ботаніка, В. Ф. Ніколаєва під час науково-організаційної роботи в Харкові 1922-1927
роках. Саме на цей час припадає один із етапів розвитку селекційної справи на теренах
України, вагомий внесок в розбудову якої вніс учений. Автором відслідковується вплив
корпорації вчених на становлення і розвиток В. Ф. Ніколаєва як ученого, організатора
дослідної справи.
В зазначений період вчений активно займався екскурсійною справою, що свідчить
відкриття значної кількості екскурсійних закладів. Також проводив велику роботу з
охорони, вивчення та популяризації пам’яток природи. З 1923 р. В.Ф. Ніколаєв
займається педагогічною діяльністю в Харківському сільськогосподарському інституті
(нині Харківський аграрний університет імені В.В. Докучаєва). Залучення вченого до
роботи в такому престижному виші можна вважати визнанням високого рівня його
педагогічної майстерності. Крім цього, у 1924 р. В. Ф. Ніколаєв очолив майстерню з
виготовлення наочних посібників Українського кооперативного товариства
«Книгоспілка». Спілка видавала книги аграрної галузі, розвідки з питань розвитку
кооперативного руху, про споживчу, сільськогосподарську й кустарно-промислову
кооперацію, культурно-освітню діяльність кооперативних установ. А також художню
літературу, підручники та посібники з позашкільної освіти. В. Ф. Ніколаєв розробив цілу
низку різних тематичних колекцій і діапозитивів із природознавства та сільського
господарства. Ці унаочнення почали масово випускатися в Харкові для шкіл, технікумів і
вишів усієї України. З 1925 р. займав посаду лаборанта та завідувача бібліотеки
Української станції Всесоюзного інституту прикладної ботаніки й нових культур
У процесі висвітлення даного питання було використано системно-структурний
метод, який дав змогу розглянути об’єкт дослідження як певну систему, компоненти якої
взаємодіють між собою, утворюючи якісно нову сукупність наукових знань, що
безпосередньо пов’язана з висвітленням наукової та організаційної діяльності В.Ф.
Ніколаєва.
Проблемно-хронологічний метод дав можливість розглянути зміни, що відбулися в
житті та творчості В.Ф. Ніколаєва в зазначений період.
Метод персоналізації дав змогу охарактеризувати В.Ф. Ніколаєва як науковця,
педагога, краєзнавця та висвітлити його роль в науковому житті України.
Окрім того важливого значення надано використанню загальнонаукових методів та
методів джерелознавчого та архівознавчого аналізу.