Системи знаків у кінематографічних творах: пошук методології розуміння

Анотація

У статті зроблена спроба проаналізувати поняття знаку та символу в контексті кінематографічного твору, спираючись на розгляд системи знаків і символів. Стаття визначає вкрай важливий аспект ролей та систем знаків і символів у контексті кінематографічних творів. Досліджується методологія роботи зі знаковими системами у кінематографічних творах, з урахуванням наявних досліджень з цього питання. Для глибшого розуміння та аналізу в статті вводиться поняття «сенсосфера», яке відображає комплексність знакових систем у кінематографічних творах. У роботі розглядаються два основних напрямки «сенсосфери»: культурний код та кінематографічна парадигма. Культурний код включає часову, авторську, географічну, соціокультурну та історичну парадигми, а також культурно-кодову асоціацію персонажів і культурно-кодову систему кінематографічного твору. Кінематографічна парадигма, своєю чергою, об'єднує режисуру та сценарій, що впливають на сприйняття глядачами.  Стаття охоплює різні підходи до інтерпретації знаків і символів. Увага звертається на те, як знаки та символи не лише формують візуальну і текстуальну форму кінематографічного твору, але й впливають на глядацьке сприйняття та інтерпретацію змісту. Методологія та класифікація «сенсосфери» надають зрозумілу основу для подальших досліджень та аналізу кінематографічних творів, що може бути корисним для розробки та аналізу кінематографічних творів або підготовки власних проєктів у цій галузі. Аналіз літературних джерел, включаючи праці Ролана Барта, Жака Дерріди, Умберто Еко, Люсьєна Леві-Брюля, Клода Леві-Строса, Юрія Лотмана, Володимира Проппа, Річарда Рорті, Фердинанда де Соссюра відображає широкий спектр теоретичних підходів до систем знаків у кінематографічних творах та може бути корисним для поглиблення розуміння даної теми. Використовуючи поняття «сенсосфера», стаття демонструє, як комплексність знакових систем може створювати багатошарові смисли й забезпечувати глибший рівень взаємодії між кінематографічним твором та його аудиторією. Таким чином, стаття не лише розкриває важливість знакових систем кінематографічних творів, але й надає інструменти для їх аналізу та інтерпретації, що може бути корисним як для дослідників, так і для практиків кіноіндустрії.