Вилучення елементів колоніального минулого з символічного простору міста Харкова (2014–2024 роки)

Анотація

У статті аналізується процес вилучення з символічного простору міста Харкова елементів колоніального минулого у період від прийняття «декомунізаційних законів» 9 квітня 2015 року до теперішнього часу. На підставі аналізу суспільно-політичного контексту змін у символічному просторі міста робиться висновок, що процес витіснення радянських маркерів з міського простору Харкова проходив досить складно, наражаючись на протидію місцевої влади, яка у будь-який спосіб намагалася зберегти у топоніміці символи попередньої епохи. Показовою в цьому відношенні є імітація перейменування ряду об’єктів в основі якої лежить бажання законсервувати наявний топонімічний простір, та боротьба за збереження у назвах вулиць та площ імен радянських управлінців та військових діячів, зокрема маршала Жукова. Така позиція місцевої влади зустріла значну протидію з боку громадських активістів, які робили ставку на внесення в міський простір елементів національно-патріотичного змісту. Зміни відбувались, однак повільно, що потребувало певної кореляції. Вона відбулася під дією зовнішнього фактору. Повномасштабна агресія Російської Федерації проти України, що розпочалась 24 лютого 2022 року, покликала до життя ідеї більш глобальної очистки життєвого простору українців не лише від радянських маркерів, а й від усього, що пов’язане з країною-агресором. Розгорнувся рух громадськості за очищення символічного простору наших міст і сіл від колоніальних маркерів та насичення його українськими. Активна позиція громадськості міста Харкова – носіїв української ідентичності – сприяла витісненню цілого ряду топонімів та демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків, пов’язаних з колоніальним минулим. Однак процес ще не завершено. За умов російсько-української війни, що триває, призупиняти його не можна, бо він є ментальним супротивом українців агресору та запорукою збереження нації.