Nauka wobec totalitaryzmu. forsowanie dogmatycznej orientacji marksistowskiej w polskiej filozofii i historii medycyny na przełomie lat 40. i 50. XX wieku (Наука проти тоталітаризму: насадження догматичної марксистської орієнтації в польській філософії та

Тадеуш Срогош

Тадеуш Срогош Історичний факультет Університету Яна Длугоша в Ченстохові

Ключові слова: наука, тоталітаризм, марксистська орієнтація, філософія медицини, історія медицини, рубіж 1940-1950-х років

Анотація

До 1940-х років марксистська течія, пов'язана з інтерпретацією, яку застосовувала радянська наука, не була помітною в польській філософії та історії медицини. У перші роки після Другої світової війни робилися спроби звернутися до традиції довоєнної польської школи філософії та історії медицини. Колишні професори продовжували свою діяльність, знову почали виходити журнали. У 1948 році Владислав Шумовський, професор Ягеллонського університету в Кракові, видав книгу «Філософія медицини». Шумовський і його книга стали об'єктом нападок з позицій так званого діалектичного матеріалізму. Критику розпочав довоєнний учень Шумовського, доктор Ізидор Вассерманн, який стверджував, що ідеалістичний зміст книги суперечить прогресивній думці, особливо ідеологічним засадам соціалістичної системи. Після цього колишні професори були замінені особами, які мали заслуги перед комуністичною владою. Наприклад, Вассерман, як психіатр, давав несприятливі експертні висновки на політичних процесах. Сам термін «філософія медицини» був вилучений. З кінця 1940-х років у польській теоретичній медичній думці не було місця для чогось іншого, окрім догматичних марксистських поглядів.

Посилання

Bilikiewicz T., Sowiecka filozofia medycyny. „Polska Gazeta Lekarska”. 1933. Nr 51. P. 994-995.
Fijałkowska B., Polityka i twórcy (1948-1959). Warszawa, 1985.
Jastrzębowski Z., Srogosz T., „Polska szkoła filozofii medycyny” a marksizm, „Medycyna Nowożytna. Studia nad Historią Medycyny”. T. 1, 1994, z. 2. P. 61-68.
Jeszke J., W poszukiwaniu paradygmatu polskiej historiografii medycznej, Poznań, 2000.
Kozak M., Wyrok – kara śmierci, www.polska1918-1989.pl (dostęp: 10. 06. 2024). P. 133-138.
Nasierowski T., Drogi i bezdroża polskiej psychiatrii. P. 1-9. URL: www.static2.medforum.pl/upload/file/klienci/ptp/historia
Ostrowska T., Ksawery Rowiński (1904-1983) i jego działalność w zakresie historii medycyny, „Kwartalnik Historii Nauki i Techniki”. T. 29, nr 2. 1984. P. 445-466.
Rowiński K., O postępowej i wstecznej myśli lekarskiej w Polsce i zadaniach polskich nauk medycznych, w: I Kongres Nauki Polskiej. Sekcja Nauk Medycznych. Referat Sekcji Nauk Medycznych. Seria X. Warszawa, 1951.
Srogosz T., Między biologiczną egzystencją człowieka w dziejach a historią nauki. Częstochowa, 2003.
Szumowski W., Dzieje filozofii medycyny, jej istota, nazwa i definicja, „Prace Komisji Historii Medycyny i Nauk Matematyczno-Przyrodniczych”. T. 2. Kraków. 1949, P. 91-149.
Szumowski W., Filozofia medycyny. Sprawozdania, rozważania. Kraków, 1948.
Wassermann I., Historyczny i krytyczny rozbiór pojęcia intuicji w medycynie. Kraków, 1939.
Wassermann I., Wrogowie materializmu, „Zdrowie Publiczne”. R. 45. 1949. Nr 3-4. P. 82-98.
Widy-Wirski F., Z podstawowych zagadnień historii medycyny. Próba wstępu do naukowej historii medycyny. Warszawa, 1959.
Włostowska E., Feliks Widy-Wirski. URL: https://www.gbl.waw.pl/p/feliks-widy-wirski