«Несвідомі агенти комунізму»: ідентичність, солідарність та недовіра до втікачів від голодомору як чинник (не)надання допомоги Румунською державою

Максим Снігир

Максим Снігир Національний університет Києво-Могилянська академія

Ключові слова: біженці, втеча, Румунія, Голодомор, міжвоєнний період, Дністер, Південна Бессарабія, прикордонна варта

Анотація

Темою даної статті є питання ставлення румунських чиновників до втікачів з Радянської України початку 1930-х років. Стаття починається з огляду літератури, який підкреслює недостатність розкриття теми в Українській історіографії. Після цього, підкреслюється внесок в дослідження теми втікачів з Радянської України в Румунії у формі введення до наукового обігу та аналізу архівних матеріалів з Державного архіву Одеської області. Розгортання колективізації та Голодомор створили загрозу для життя селян. Ця загроза змусила сотні мешканців лівобережжя Дністра шукати прихистку в Румунії. Раптовий для румунських урядовців вихід населення створив дилему. З одного боку, визнаючи етичний обов’язок забезпечення допомоги біженцям, румунські чиновники розглядали біженців як джерело загрози для румунської держави, вмотивованої міркуваннями державної безпеки, санітарії та економії коштів. З іншого боку, румунські чиновники розглядали біженців-молдаван як корисний інструмент пропаганди проти СРСР, використовуючи для цього організації молдавських біженців з метою поширення інформації про брутальне придушення втеч з-за Дністра. Якщо співробітники поліції підкрелювали небезпеку, яку на їхню думку несли з собою втікачі, Міністерство закордонних справ намагалося забезпечити додаткове фінансування для надання допомоги втікачам від Ліги Націй. Окрім того, деякі румунські державні службовці, під час зустрічей з втікачами, виказували обмежене почуття солідарності з біженцями, вмотивоване досвідом попереднього співжиття. Окрім того, звертаючись до боротьби більшовиків з православною церквою, окремі співробтники поліції намагалися схилити поліцейське керівництво до допомоги втікачам, апелюючи до релігійних почуттів начальства. Внаслідок цих факторів, румунська держава так і не змогла сформулювати послідовну позицію з цього питання, коливаючись між солідарністю та недовірою.

Посилання

Baidaus E. (2024) The River that Killed and Saved: Illegal Border Crossing of the Dniester in Romania during Stalin’s Collectivization and Great Soviet Famine in the Late 1920s – Early 1930s. Journal of Romanian Studies, Vol. 6, No. 1. 5-26. [in English]
Basciani, A.(2011). From Collectivization of the Great Famine: Eyewitness Statements on the Holodomor by Refugees from the Ukrainian SSR, 1930-1933. Holodomor Studies 3/1. 1-27.
Boia L. (2012) Capcanele istoriei. Elita românească între 1930 și 1950. București, Humanitas. [Traps of history. Romanian elite between 1930 and 1950] [in Romanian]
Guzun V. (2012) Chestiunea refugiaților de peste Nistru: Documente diplomatice și alte serviciilor române de informații, 1919-1936. Editura Argonaut, Cluj-Napoca. [The question of the refugees from over Dniester: Diplomatic documents and of the Romanian intelligence services, 1919-1936] [in Romanian]
Kaltenbrunner A. (2020) Der Kollektivierung entkommen: Flucht über den Dnjestr im Oktober 1930. [Escaping Collectivization: flight over Dniester in October 1930] Der Standard, 19 Dezember. https://www.derstandard.at/story/2000122477602/der-kollektivierung-entkommen-flucht-ueber-den-dnjestr-im-oktober-1930 [in German]
Mironov, A.-M. (2018) Sur Le Dniestr Paisible. Vie et Mort À La Frontière Entre La Roumanie et L'Union Soviétique, 1918-1940. Studia Universitatis Moldaviae: Stiinte Umanistice. 193-210. [On the peaceful Dniester. Life and Death at the border between Romania and Soviet Union, 1918-1940] [in French]
Mitu O.-M. (2021) Construcția națiunii și problema identitară în România Mare. Cazul Sudului Basarabiei. Galați. [Construction of nation and the problem of identity in Greater Romania. The case of South Bessarabia] [in Romanian]
Moraru P. (2008). La hotarul românesc al Europei. Din istoria Siguranței Generale în Basarabia, 1918-1940. Ed. Institutului Național pentru Studierea Totalitarismului, Busurești. [On the Romanian border of Europe. From the history of Siguranța Generală in Bessarabia, 1918-1940. Pulbisher of the National Institute for the Study of Totalitarianism] [in Romanian]
Schmitt O. J. (2023) Biserica de stat sau biserică în stat? O istorie a Bisericii Ortodoxe Române, 1918-2023. Editura Humanitas, București. [State Church or Church in State? A history of the Romanian Orthodox Church] [in Romanian]
Solonari V. (2019). A Satelite Empire. Romanian rule in South-Western Ukraine. Cornell University Press, Ithaca.
State archive of Odesa region, F. 847, op. 1, c. 33.
State archive of Odesa region, F. 848, op. 1, c. 48.
Tuluș A. V. (2016). Stări de spirit ale populației din județul Cetatea-Albă între anii 1933-1934 (documente din arhiva de Stat a Regiunii Odessa, Ucraina). Editura Istros a Museului Brăilei “Carol I”. Brăila. [State of spirit among population in județ Cetatea-Albă between years 1933-1934 (documents from the State Archive of Odesa region, Ukraine. Publisher Istros of Museum of Brăila Carol I)] [in Romanian]