«Phantom identity»: images of Ukrainian-Russian «friendship» and «brotherhood» in the crucible of the Soviet community «Примарна ідентичність»: образи українсько-російської «дружби» і «братерства» у горнилі радянської спільностіі)

Анотація

У статті розглядається роль образів українсько-російської «дружби» та «братерства» у створенні єдиного радянського символу ідентичності в політиці пам’яті УРСР 1954-1991 років. По-перше, артикулюється різниця між визначеннями «дружба» і «братерство». Пояснено радянську політику щодо трьохсотріччя Переяславської угоди 1954 року, проведено паралель із бумом пам’яті у відображенні образів російсько-українських відносин. По-друге, підкреслюється, що візуальна культура відігравала одну з найважливіших ролей у політиці пам’яті СРСР, про що свідчить встановлення величезної кількості пам’ятників, плакатів, фотографій, знаків тощо. Найбільше джерел представлено в період «відлиги», який відповідав глобальній радянській ініціативі відзначити 300-річчя Переяславської угоди. Популярним зображенням українсько-російського «братерства» та «дружби» була постать гетьмана Богдана Хмельницького, яка постійно використовувалася в історичній політиці надалі і стала lieu de memoire радянського наративу про Україну. Припускається, що протягом 1960-х – 1980-х років швидкість впровадження образів «дружби» і «братерства» знизилася, зосередившись на якості, а не на кількості джерел. Пропонується ідея монументалізації, набуття алегоричності, полісуб’єктивності та амбівалентності образів у візуальній культурі «застою» разом із фокусом українсько-російських відносин як складової концепції єдиного братнього радянського народу. Помічено несвідоме забуття радянськими людьми політики радянського державотворення під час «перебудови».