Третій хрестовий похід і зміна монетної системи Кіпру

Анотація

Протягом 1096–1291 рр. було здійснено вісім хрестових походів. У Третьому хрестовому поході 1189–1192 рр., через резонанс втрати Святої Землі, взяли участь троє наймогутніших європейських монархів, зокрема, імператор Священної Римської імперії Фрідріх I Барбаросса, король англійців, герцог норманів та аквітанців, граф Анжу Річард I Левове Серце та король Франції Філіп II Август. Одним із результатів Третього хрестового походу стало утвердження влади хрестоносців на Кіпрі. Хрестоносці, зокрема, ймовірно тамплієри та апріорі Гі де Лузіньян встановили на Кіпрі нову монетно-вагову систему, змінивши візантійську, яка існувала до 1191 року. Першими емісіями хрестоносців на Кіпрі були електрові монети – білі безанти та білонові деньє. Перші білонові деньє, зокрема монети із літерами R-Є-X і монети з портретом Гі де Лузіньяна на аверсі й Храмом Гробу Господнього на реверсі та легендами REX GVIDO D /+E IERVSALEM, містили лише близько 2 % срібла, як і тетартерони попереднього правителя Кіпру Ісаака Комніна. Наступні емісії білонових деньє мали значно більший відсоток срібла: близько 23,7 % у монетах Генрі І, близько 62,9–65,2 % у монетах Гуго ІІІ, і карбувалися у європейському стилі із зображенням зірок, воріт та хрестів. Візантійський стиль іконографії зберігався лише для електрових білих безантів, емісія яких тривала до 1285 року за королів Аморі I (1194–1205 рр.), Гуго І (1205–1218 рр.), Генрі І (1218–1253 рр.), Гуго ІІІ (1267–1284 рр.) та Іоанна І (1284–1285 рр.).