Формування предметної компетентності майбутніх фахівців гуманітарного напрямку при вивченні анатомії, фізіології з основами валеології, гігієни та екології для майбутньої здоров’язбережувальної діяльності
Анотація
Професійна діяльність фахівців гуманітарного напрямку, їх предметна компетентність, сформована в процесі вивчення анатомії, фізіології та валеології, гігієни, екології є основою для відповідної діяльності в галузі природничо-наукового спрямування, впровадження здоров'язбережувальних і комплексних технологій, створення здоров'язбережувального середовища, розвитку екологічного мислення та формування здорового способу життя. У підготовці майбутніх фахівців гуманітарного напрямку завжди робився акцент на вивченні різних дисциплін, таких як анатомія і фізіологія людини, вікова фізіологія, основи медичних знань, основи генетики, гігієни, розділів біології, екології. Однак останніми роками в навчальних планах закладів вищої освіти дедалі менше часу відводиться на викладання цих дисциплін. Не дивно, що така освітня ситуація суперечить вимогам суспільства і держави до здоров'язбережувальної професійної діяльності фахівців гуманітарного напрямку. Поняття «предметна компетентність майбутнього фахівця гуманітарного напрямку сформована у процесі вивчення вивчення анатомії та фізіології з основами валеології, гігієни та екології» нами визначається як сукупність знань про анатомію і фізіологію людини, валеології та гігієни, екології, умінь і навичок застосовувати їх у практичній діяльності та здоров'язбережувальній діяльності, сформованих у результаті набуття і засвоєння нових знань у процесі вивчення цих дисциплін. Визначається як особистісне утворення, що включає цінності, мотивації та досвід, сформовані в результаті набуття і засвоєння нових знань у процесі навчання в ЗВО. Основною сферою застосування предметної компетентності студентів ЗВО, яким викладають анатомію та фізіологію з основами валеології, гігієну та екологію є професійна діяльність, пов'язана зі збереженням, зміцненням і формуванням здоров'я молоді, застосування отриманих знань при роботі в інклюзивному середовищі. Відповідно до цілей, складу та змісту формування предметної компетентності в її структурі нами виділено когнітивний, технологічний та мотиваційний елементи. Сформованність предметної компетентності базується на засвоєнні особистістю студента професійної ролі фахівця (на основі поглиблення знань про морфофункціональні особливості організму), умінь і навичок організації та забезпечення освітнього процесу з урахуванням особистісних, вікових та психофізіологічних особливостей дитини, розвитку відповідального ставлення до їхнього та власного здоров'я, умінь та навичок з охорони та оздоровлення навколишнього середовища, а також збереження та підвищення реактивності організму, усвідомлення значення природного середовища для життя й здоров'я людини, формування уміння й навичок здорового способу життя, з мотивації до забезпечення творчої самореалізації у професійній діяльності. На основі системного, синергетичного та компетентнісного підходів нами було розроблено методику формування предметної компетентності студентів у процесі вивчення дисциплін для майбутньої здоров’язбережувальної діяльності Формування предметної компетентності студентів ми розглядали як керований і динамічний процес, спрямований на досягнення високого рівня готовності до професійної діяльності. У цьому контексті методику формування предметної компетентності у процесі вивчення дисциплін студентами ми визначаємо як відкриту динамічну систему, якій притаманні всі ознаки системи, а загальним підходом до її дослідження може бути системний підхід. У методиці цілеспрямованого формування предметної компетентності ми виділили три логічних блоки: теоретичний (зміст предметної компетентності); технологічний (форми, методи і засоби навчання); та діагностичний (контроль засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок здоров'язбережувальної діяльності). Основним принципом побудови методичної системи формування предметної компетентності є створення умов для синергетичних ефектів, завдяки чому студенти отримують нові знання та мотивацію до здоров'язбережувальної діяльності.
Посилання
Kremen V. (2013). Suchasnyi navchalnyi protses yak synerhetychna systema [Modern educational process as a synergetic system]. Osvitni reformy: misiia, diisnist, refleksiia: monohrafiia / za red. Vasylia Kremenia, Tadeusha Levovytskoho, Viktora Ohneviuka, Svitlany Sysoievoyi [Educational reforms: mission, reality, reflection: monograph]. Kyiv: TOV Vydavnyche pidpryiemstvo «Edelveis». P. 21-46. [in Ukrainian].
Mondych O. V. (2014). Osoblyvosti pidhotovky vchyteliv pochatkovoi shkoly do profesiinoi diialnosti u suchasnykh umovakh [Features of preparing primary school teachers for professional activity in modern conditions]. Problemy osvity: Naukovyi zbirnyk / Instytut innovatsiinykh tekhnolohii i zmistu osvity MON Ukrainy [Problems of Education: Scientific Collection / Institute of Innovative Technologies and Content of Education of the Ministry of Education and Science of Ukraine]. Vyp. 79. P. 102-106. [in Ukrainian].
Petrenko N. V. (2020). IT-innovatsii v ekolohichnii osviti: vprovadzhennia ta perspektyvy [IT innovations in environmental education: implementation and prospects]. Ekolohichna osvita i vykhovannia [Environmental Education and Training]. Kyiv. № 3. P. 55-67. [in Ukrainian].
Yevtodiuk A. V. (2012). Synerhetychni zasady modeliuvannia osvitnikh system: dys... kand. filos. nauk : 09.00.03 [Synergetic principles of modeling educational systems: PhD thesis in Philosophy]. APN Ukrainy; Instytut vyshchoi osvity [Institute of Higher Education of Ukraine]. Kyiv. 198 p. [in Ukrainian].
Zdoroviazberezhuvalni tekhnolohii v osvitnomu seredovyshchi: kolektyvna monohrafiia / za zah. red. L. M. Rybalko (2019). Ternopil: Osadtsa V. M. [Health-saving technologies in the educational environment: collective monograph / ed. L. M. Rybalko]. 400 p. [in Ukrainian].
Zhukova O. V. (2019). Suchasni pidkhody do vykorystannia informatsiinykh tekhnolohii u vyshchii osviti: ekolohichnyi aspekt [Modern approaches to the use of information technologies in higher education: ecological aspect]. Informatsiini tekhnolohii v osviti [Information Technologies in Education]. Kyiv. № 4. P. 112-125. [in Ukrainian].