Педагогічна мета вивчення деконструктивних аспектів естетики абсурду та постмодернізму в сучасній зарубіжній літературі
Анотація
Автор статті розглядає вивчення деконструктивних аспектів естетики абсурду та постмодернізму в шкільному курсі зарубіжної літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст. як важливу складову сучасної гуманітарної освіти. Ці напрями допомагають розвивати критичне мислення і розуміти складні літературні форми, зокрема сприяють формуванню інтелектуально розвиненої особистості. Педагогічна мета звернення до художніх текстів з виразною деконструктивною складовою обумовлена можливістю розвитку у школярів важливих навичок і компетенцій, як-от: розвиток критичного мислення, адже деконструктивні аспекти літератури спонукають аналізувати тексти, знаходити приховані смисли та розглядати альтернативні інтерпретації; розуміння складних літературних форм на прикладі естетики абсурду та постмодернізму, що дозволяє глибше познайомитися з різноманітними літературними техніками та стилями а розвивати навички інтертекстуального аналізу; формування культурної компетенції, оскільки знання про сучасну зарубіжну літературу сприяє розширенню світогляду та розумінню культурних контекстів. Обговорення творів сучасної зарубіжної літератури з естетичними ознаками абсурду та постмодернізму сприяє всебічному розвитку старшокласників, допомагає розвивати критичне мислення, креативність, комунікативні навички та інші важливі компетенції, що сприяють формуванню інтелектуально розвиненої, культурно освіченої та емоційно зрілої особистості. Завдяки здатності аналізувати текст з різних точок зору, розуміти підрив традиційних наративів та інтерпретацій, а також вмінню розбирати складні літературні твори, знаходити приховані смисли та оцінювати їхні значення, розвивається критичне мислення. Творчі завдання та інноваційні підходи сприятимуть розвитку креативності. Комунікативні навички отримають розвиток через поглиблення вміння ефективно висловлювати свої думки, слухати інших, аргументовано відстоювати свою позицію під час обговорення літературних творів для позакласного читання. Інформаційна грамотність розвиватиметься через вміння знаходити, оцінювати та використовувати різноманітні джерела інформації, зокрема в процесі підготовки презентацій з чітким та логічним форматом викладення думок. Здатність розуміти та співпереживати персонажам літературних творів, аналізувати їхні почуття та мотивації підвищить емоційний інтелект, а усвідомлення власних емоцій та реакцій на літературні тексти сприятиме розвитку саморефлексії.
Посилання
Denysova T. N. (2001). «V chynnykh prohramakh ye bahato nevchasnykh tvoriv...». Vsesvitnya literatura. № 1. P. 11–14. [in Ukrainian].
Dyskusiya «Vidverto pro shkilʹni prohramy iz zarubizhnoyi literatury: shcho bulo, shcho ye i shcho bude dali». (2016). Zarubizhna literatura v shkolakh Ukrayiny. №1. P. 15-25. [in Ukrainian].
Zarubizhna literatura. 10-11 klasy. (2022). Nachalʹna prohrama dlya zakladiv zahalʹnoyi serednʹoyi osvity. Rivenʹ standartu. K. 56 p. [in Ukrainian].
Zatonsʹkyy D. (2000). Modernizm i postmodernizm: Dumky pro odvichnyy koloobih vytonchenykh i nevytonchenykh mystetstv. Kharkiv: Folio. 256 p. [in Ukrainian].
Sultanov Yu.I (2001). U poshukakh zasad, adekvatnykh shkilʹnomu kursi zi svitovoyi literatury. Teoretychnyy analiz suchasnoho metodolohichnoho dorobku. Т. 2. P. 50-53. [in Ukrainian].
Vsesvitnya literatura v serednikh navchalʹnykh zakladakh Ukrayiny (2001). T. 2. P. 50-53. [in Ukrainian].
Shteynbuk F.M. (2009). Metodyka vykladannya zarubizhnoyi literatury v shkoli. 2-he vyd, Ternopilʹ. 280 p. [in Ukrainian].