Фізична культура і спорт як чинники позитивної соціалізації дітей з особливими освітніми потребами

Анотація

У статті визначено особливості ознайомлення з науковими та науково-методичними напрацюваннями з питань інклюзивної освіти, а також власний педагогічний досвід, які дозволяють з упевненістю констатувати факт щорічного збільшення кількості учнів з особливими освітніми потребами (далі – як особи з особливими освітніми потребами) та інваліди, які навчаються в інклюзивних умовах. У статті також наголошувалося, що у зв’язку з постійним збільшенням кількості студентів з особливими потребами, включеними до навчального процесу, було зазначено, що «перед вчителями стоїть складне завдання задовольнити спеціалізовані потреби таких студентів, тим самим збагачуючи інклюзивних учнів класна кімната. «Також визначено, що вітчизняні науковці приділяють увагу вказаній проблемі «широкого впровадження ідей інтеграції та інклюзії до загальноосвітніх навчальних закладів, що потребує змін у процесі підготовки майбутніх учителів». У зв’язку з тим, що проблема інклюзії не оминула й сферу фізичного виховання, ми також у своєму дослідженні констатуємо, що «ефективність впровадження інклюзії у сферу фізичного виховання не в останню чергу залежить від підготовки кваліфікованих педагогічних кадрів. персонал». Було наголошено, що незважаючи на те, що існує велика кількість робіт, присвячених вивченню адаптації дітей з особливими освітніми потребами до умов загальноосвітнього середовища, ми не знайшли комплексного аналізу особливостей фізичної культури та спорт як чинник позитивної соціалізації дітей з особливими освітніми проблемами. Досліджуючи готовність викладача до взаємодії зі студентами різних нозологій, ми аналізуємо психолого-педагогічні та дефектологічні знання, а метою педагогічної діяльності є розвиток технічних можливостей викладача. Цінності, мотиви, спрямованість є основними характеристиками готовності особистості до встановлення взаємодії, важливою умовою формування суб’єкт-суб’єктних відносин. Викладач відповідає за організацію умов для успішного навчання, де актуальність проблеми успішного навчання студентів співвідноситься з успішністю у професійній діяльності. Проблема підготовки педагогів до взаємодії зі студентами різних нозологій реалізується в системі додаткової освіти, в основі якої лежить системний і цілісний підхід до взаємодії, ефективне педагогічне спілкування.