Принцип самоцінності дитинства – імператив формування інклюзивної компетентності вихователя дошкільного закладу

Анотація

Висвітлено провідну роль принципу самоцінності дитинства у формуванні інклюзивної компетентності вихователя закладу дошкільної освіти. Вивчено результати сучасних досліджень актуальних проблем дитинства в аспекті розвитку інклюзивного підходу в дошкільній освіти на засадах дитиноцентризму. Він визначає, що домінантою педагогічного процесу повинна бути особистість дитини, яка прагне до самоосвіти і самовдосконалення, індивідуального, творчого розвитку. Принцип самоцінності дитинства покликаний зберегти дитячу субкультуру, унікальність і самобутність дошкільного дитинства; тому саме він детермінує формування готовності майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзії. Визначено, що інклюзивна компетентність – це інтегративне особистісне утворення, яке забезпечує здатність вихователя реалізовувати професійні функції в процесі інклюзивного навчання з урахуванням освітніх потреб вихованців та забезпечувати включення дітей у середовище закладу дошкільної освіти, створення умов для їхнього розвитку та саморозвитку. У структурі інклюзивної компетентності вихователя виділено ключову змістову (мотиваційну, когнітивну, рефлексивну) та операційну компетентності, що передбачає оволодіння вихователем уміннями забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізації їхніх здібностей; створення освітньо-корекційного середовища та позитивного мікроклімату в закладі дошкільної освіти, формування активного міжособистісного спілкування вихованців, забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей, що потребують додаткової освітньої підтримки, надання консультативної допомоги сім’ям, які їх виховують, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання та розвитку. Доведено, що професійна діяльність вихователя має базуватися на основі психолого-педагогічного вивчення потенціалу та особливостей розвитку кожної дитини, прогнозування можливих труднощів у процесі навчання і виховання та шляхів їх подолання, злагодженої соціально-педагогічної взаємодії педагогічного колективу. Встановлено, що реалізація ідей інтеграції та інклюзії у закладах дошкільної освіти значною мірою залежить від кваліфікації педагогічних кадрів, що потребує відповідного вдосконалення процесу професійної підготовки вихователів, удосконалення інноваційного програмного, навчально-методичного та технологічного забезпечення дошкільної освіти.