Албанці придунав’я у ХІХ – на початку ХХ століть: погляд крізь сповідні відомості
Анотація
Еф
У статті проведено аналіз статистичної інформації щодо албанців Придунав’я у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на підставі архівних матеріалів, що містяться у сповідних відомостях церкви Св. Різдва Богородиці села Каракурт Ізмаїльського повіту. Дослідження дозволило встановити кількісний склад мешканців села, їх гендерний розподіл; виокремити найбільш та найменш чисельні вікові групи серед чоловічої та жіночої частини місцевого люду. За майже 35 років історії (1880 – 1913 рр.) населення Каракурту демонструвало стабільний розвиток та зростання у кількісному відношенні, але у відсотковому сегменті співвідношення між різними віковими категоріями залишалося, протягом зазначеного часу, майже незмінним. Найбільш чисельними у Каракурті були люди у віці від 20 до 39 років – їхня чисельність становила в межах 27 – 33% від загальної чисельності мешканців як у 1880 р., так й у 1913 р. Виокремлено деякі відмінні риси, що з’явилися у розвитку села протягом часу та були пов’язані зі зростанням частки неодружених дорослих мешканців (як чоловічої, так й жіночої статі); фіксацією у відомостях подвійних прізвищ голів сімей, що, скоріше за все, було потрібно для ідентифікації походження тих чи інших родин, що мали однакові прізвища. Наведені матеріали дозволяють по новому поглянути на певні історичні періоди життя албанців у Придунайському краї та мають на меті популяризацію регіональної історії та генеалогічних розвідок. В тексті подано багато імен і прізвищ, які написані у відповідності до правопису кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Посилання
Budzhak A. (2014). Istoriko-etnohraficheskiye ocherki narodov yugo-zapadnykh rayonov Odesshchiny: Kniga dlya chteniya [Historical and Ethnographic Essays on the Peoples of the Southwestern Regions of Odesa Region: A Reader]. Odesa. 744 p. [in Russian].
Vseukrayinskyi perepys naselennia '2001 [All-Ukrainian Population Census 2001]. [in Ukrainian]. URL: http://2001.ukrcensus.gov.ua
Derzhavin N. (1948). Albantsy-arnauty v Priazovʹye Ukrainskoy SSR [Albanian Arnauts in the Azov Region of the Ukrainian SSR]. Sovetskaya etnografiya [Soviet Ethnography]. No. 2. P. 156–169. [in Russian].
Dermentli O. (2011). Albantsy na Yuge Bessarabii (konets XVIII v. – 90-ye gody XX st.): k 200-letiyu s. Zhovtneve (Karakurt) posvyashchayetsya [Albanians in Southern Bessarabia (Late 18th Century – 1990s): Dedicated to the 200th Anniversary of Zhovtneve Village (Karakurt)]. Lviv. 240 p. [in Russian].
Drozdov V. (2020). Chyselnistʹ moldovsʹkoho naselennia Prydunaysʹkykh mist u pershii polovyni KhІKh st. [Population of Moldovans in Danube Cities in the First Half of the 19th Century]. Naukovyi visnyk IDHU [Scientific Bulletin of Izmail State Humanities University]. Issue 46. P. 67–76. [in Ukrainian].
Kisyler M., Novyk A. (2020). Albantsy Ukrainy i balkanistika XXI v.: izbrannyye obzory [Albanians of Ukraine and 21st Century Balkan Studies: Selected Reviews]. Linguistique Balkanique. Vol. 59. Issue 1. P. 148–164. [in Russian].
Klaus A. (1869). Nashi kolonii. Opyty i materialy po istorii i statistike inostrannoy kolonizatsii v Rossii. Vyp. I [Our Colonies. Essays and Materials on the History and Statistics of Foreign Colonization in Russia. Part I]. St. Petersburg. 549 p. [in Russian].
Komunal'na ustanova «Іzmaїl's'kij arhіv» (dalі KUІA), f. 626. Blagochinnij 1 okrugu Іzmaїl's'kogo povіtu. Op.1. Spr. 4. Spovіdnі vіdomostі za 1880 r. s. Karakurt. Ark. 350 – 369. [in Russian].
KUІA, f. 626. Blagochinnij 1 okrugu Іzmaїl's'kogo povіtu. Op.1. Spr. 30. Spovіdnі vіdomostі za 1913 r. s. Karakurt. Ark. 483 – 515. [in Russian].
Lobko N. (2014). Spovidni vidomosti tserkov: informatsiinyi potentsial ta osoblyvosti vykorystannia pry rekonstruktsii rodovodiv [Church Confessional Registers: Informational Potential and Use in Genealogical Reconstruction]. Sumsʹkyi istoryko-arkhivnyi zhurnal [Sumy Historical-Archival Journal]. Vol. 23. P. 5–10. [in Ukrainian].
Mordvintsev V. (1995). Spovidalʹni knyhy [Confessional Books]. Kyivska starovyna [Kyiv Antiquity]. No. 3. P. 84–87. [in Ukrainian].
Naulko V. (1998). Khto i vidkoly zhyve v Ukraini [Who and Since When Lives in Ukraine]. Kyiv. 80 p. [in Ukrainian].
Novyk A. (2018). Albantsy Ukrainy: albanskiy «standart» vs govor i identichnostʹ v XXI v. [Albanians of Ukraine: The Albanian "Standard" vs Dialect and Identity in the 21st Century]. Tsentr linhvokulʹturologicheskikh issledovaniy. Balkanyka. Materialy kruglykh stolov. Issue 1. P. 234–243. [in Russian].
Paliienko V. (1998). Mistsia istorychnoho rozselennia polʹsʹkoi liudnosti v Ukraini v kintsi KhІKh – KhKh st. [Historical Settlements of the Polish Population in Ukraine in the Late 19th – 20th Century]. Kyiv. 80 p. [in Ukrainian].
Pantov F. (2010). Ocherki istorii i etnografii albanskikh pereselentsev Yuga Ukrainy. Ch. 1: Kratkaya istoriya albanskikh pereselentsev Priazovʹya [Essays on the History and Ethnography of Albanian Settlers in Southern Ukraine. Part 1: A Brief History of Albanian Settlers in the Azov Region]. Lukomorye: arkheologiya, etnologiya, istoriya Severo-Zapadnogo Prichernomorʹya [Lukomorye: Archaeology, Ethnology, History of the Northwestern Black Sea Region]. Issue 4. P. 104–109. [in Russian].
Skalkovskyi A. (1848). Bolharskie kolonii v Bessarabii i Novorossiyskom kraye: statisticheskiy ocherk [Bulgarian Colonies in Bessarabia and the Novorossiysk Region: A Statistical Sketch]. Odesa. [in Russian].
Skalkovskyi A. (1850). Opyt statisticheskogo opisaniya Novorossiyskogo kraya [Attempt at a Statistical Description of the Novorossiysk Region, in 2 Parts]. Odesa. [in Russian].
Tatarinov I. (2022). Osoblyvosti arkhitektury nimetsʹkykh kolonii Pivdennoi Bessarabii [Architectural Features of German Colonies in Southern Bessarabia]. Naukovyi visnyk Izmailsʹkoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu [Scientific Bulletin of Izmail State Humanities University]. Series: Historical Sciences. Issue 57. P. 142–150. [in Ukrainian].
Tikhomirov A. Migratsii indoevropeytsev. Albantsy, armyane, greki [Migrations of Indo-Europeans. Albanians, Armenians, Greeks]. [in Russian]. URL: https://www.bol.com/be/nl/p/-/9300000121716613/
Tomazov V. (2006). Henearkhiia kozatsʹko-starshynsʹkykh rodiv: istoriohrafiia ta dzherela (druha polovyna XVII – pochatok XXI st.) [Genealogy of Cossack-Officer Families: Historiography and Sources (Late 17th – Early 21st Century)]. Kyiv. 284 p. [in Ukrainian].
Tsyhanenko L. (2021). Metrychni knyhy yak dzherelo z istorii albantsiv Pivdennoi Bessarabiї [Parish Registers as a Source on the History of Albanians in Southern Bessarabia]. Istoriia, arkheolohiia, informatsiina, bibliotechna ta arkhivna sprava: aktualni problemy nauky ta osvity [History, Archaeology, Information, Library and Archival Studies: Current Problems of Science and Education]. P. 67–71. [in Ukrainian].
Shabashov A. (2002). Hahauzy: systema terminiv rodstva i proiskhozhdeniye naroda [Gagauz: The System of Kinship Terms and the Origin of the People]. Odesa. 740 p. [in Russian].
Buchatskaya Y., Dugushina A. (2024). Albantsy Budzhaka i Priazovʹya: yazyk, identichnostʹ i kontakty v multikulʹturnom kontekste [Albanians of Budjak and the Azov Region: Language, Identity, and Contacts in a Multicultural Context]. Slavic Language Education. The Role of Language USE: Multilingual Situations and Individual Perceptions. Band 4. P. 25–63. [in Russian].
