Синергетична парадигма антиутопії Тетяни Толстої «Кись»
Анотація
Актуальність осмислення художньої проблематики твору крізь призму постнекласичної синергетичної теорії розвитку світу обумовлена необхідністю її прочитання на засадах теорії закономірностей соціальної самоорганізації. Поза нею існують загальні принципи, що керують виникненням структур і функцій, які самоорганізуються у хаосі та безладді (Г. Хакен), становлять елементи, що конституюють еволюційні інтенції буття. Мета і завдання дослідження спрямовані на виявлення й аналіз внутрішньої рефлексії соціальних реалій, відбитих у творі як такі, що виникли внаслідок регресивного розвитку цивілізації з фантастичними елементами її деструкції. Аналіз етико-естетичних феноменів російської культури, втілених в антиутопії Т.Толстої, дозволило прояснити й систематизувати зміст та особливості пізнавальних, історіософських концепцій і дійти висновків щодо глибинної спільності «практики порядку та способу буття феноменів у кожній культурі» (М. Фуко). Синергетична модель, схожа з міфологічними уявленнями людства про закони світовпорядкування, в аналізованому творі відображена в архетипових елементах космогонічної моделі виникнення порядку з хаосу.
