Парадигма міфопоетичних образів у художньому дискурсі Григорія Сковороди

Анотація

В статті досліджується аспекти художньої рецепції Г. Сковородою образів
античної міфології. Вивчення особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою
образів і мотивів класичної спадщини пов’язано зі встановленням типології їх
використання, з’ясуванням характеру творчої рецепції, специфіки розуміння «вічних
образів» античного походження, виявленням спільних з першоджерелом мотивів та
своєрідності їх інтерпретацій українським письменником. Дослідження естетичної оцінки
і шляхів художньої рецепції Г. Сковородою загальнокультурної цінності духовного
здобутку античності допомогло глибше зрозуміти його культурософські погляди, що
орієнтовані на розуміння єдності язичницької і християнської духовної культури. Вивчення
особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою образів і мотивів класичної
спадщини пов’язано зі встановленням типології їх використання, з’ясуванням характеру
творчої рецепції, специфіки розуміння «вічних образів» античного походження, виявленням
спільних з першоджерелом мотивів та своєрідності їх інтерпретацій українським
письменником. Дослідження естетичної оцінки і шляхів художньої рецепції Г. Сковородою
загальнокультурної цінності дух овного здобутку античної міфопоетики дозволило
висвітлити ставлення мислителя до сфери мистецтва й основ потрактування ним
категорії Прекрасного, допомогло глибше зрозуміти його культурософські погляди, що
орієнтовані на розуміння єдності язичницької і християнської духовної культури, та
причини утворення того надзвичайного синтезу естетико -філософських і художніх
практик, що становить головну особливість естетичної платформи митця.